Зосталися три брати сиротами — ні батька, ні неньки. І дома нема нічого — ні хазяйства, ні хати. Ото й пішли вони всі втрьох найматися. Ідуть та й думають: «Коли б натрапити на доброго хазяїна!» А йде дід старий, борода біла. Зустрів братів та й питає: Куди це ви,...

Найгірше я людей боявсь тоді і обминав їх, мов болючу рану. Tужний їх вираз, лиця їх бліді болять мене, коли на них погляну. Я знав, в якій вони живуть біді, та як же я до помочі їм стану? Я знав, що пута їх міцні й тверді і, не зламавши їх, я марно зв´яну. О, я боявся їх, немов докору,...

Синів і дочок багатьох народів я зустрічав, які перетинали гірські й морські кордони і на подив багато бачили, багато знали. Я їх питав із щирою душею: — Яку ви любите найбільше мову? — І всі відповідали: — Ту, що нею співала рідна мати колискову.

Чи підійде ключик, чи відчиняться двері? Рей Бредбері   Це мало відбутися сьогодні. Рейнц їв оселедця і запивав пивом. Пиво було несвіже, оселедець – занадто серйозний. Але душа Рейнца була вищою за щось таке, йому не дошкуляли невитонченістю смаки. Навіть: «найкраща...

ПРОЛОГ У неділю вранці-рано Поле вкрилося туманом. У тумані на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лона пригортає Та з туманом розмовляє: — Ой, тумане, тумане, Мій латаний талане! Чому мене не сховаєш Отут серед лану? Чому мене не задавиш, У землю не вдавиш? Чому мені...

Налетіла куля з поля, забриніла, як пчола,— дійся, дійся, божа воля, як така козацька доля,— куля в груди застрягла. Впав козак, не може встати, ще раз глянув навкруги: «Ах, прегарні сі Карпата! Тут би жити, не вмирати, та убили вороги. Тільки й щастя, що вмираю на землі моїх...

Намивається час, прибуває блакиті і тиші. З позаобрійних днів тече-протікає світ… Називається: Степ. Озивається долі узвишшя — простір і далеч зупинених Богом літ. Піднімається птах… — Сонця довкола! Все вища і вища літа гора. Називається: Січ. Чути...

1 У кожного бувають такі хвилини у житті, коли ми виразно відчуваємо розпач, відчай і жах приторкнення до якоїсь порожнинності, котра начебто існує деінде. Я небагато знаю про такі досвіди інших людей. Це ж тема, якої ми боїмося. Крига космічного хаосу і безмір порожнечі може налякати...

Не про гріхи питай мене а про те що в мені залишилося Ян Твардовський напевно це найважче назвати те що в мені залишилося що вберіг у вирі подій і втрат що лишилося на печальних руїнах моєї пам’яті де втрачені будинки стоять у руїнах порослих травою напевно це...

Олегові Ш I Коли приходиш ніжний і шумкий, І дзвоном слів перетинаєш спокій, Мені здається — весняних потоків Пливуть бурхливі і ясні струмки. Тоді вдаряють спінені думки У таємничість непочатих років, Куди пірве твої юнацькі кроки Далекий шлях — тривожний і стрімкий. Так...