На білому тілі берези Хрест витяла людська рука, Вниз кануть зі знамені слези, На стежечку ллється ріка. На стежці мотиль умирає, Зранив йому вбійця крило — І плаче береза, й зітхає, Що всюди на світі є зло.

На стрімчастих скелях Де орли та хмари, Над могутнім морем, В осяйній блакиті — Гей, Там Розцвітали грози! Розцвітали грози... Із долин до неба Простяглися руки: О, позичте, грози, Зливної блакиті! — Враз Вниз Впали краплі крові! Впали краплі крові... На ланах, на травах, На...

Судіть мене, судді мої, Без милості фальшивої! Не надійтесь, що верну я З дороги "нечестивої", Не надійтесь, що голову Пред вами смирно схилю я, Що в добрість вашу вірити Буду одну хоч хвилю я. Судіть мене без боязні — Таж сильні ви, то знаєте! Судіть без встиду, таж ви встид На...

Він до класу зайшов неквапливо, крейду взяв і, немов чарівник, вивів числа на дошці красиво: — Ось вам ділене, частка, дільник. Заспівало нам слово доданок, мов дударик заграв на дуду; а дільник — як щільник із дуплянок, що дідусь нам зібрав у саду. Частка, множник, добуток, остача...

Зміст   Вступ Розділ 1. Мирон Розділ 2. Отаман Розділ 3. Микольцьо Розділ 4. Санович Розділ 5. Келєрман Розділ 6. Сьвірок Розділ 7. Косичка Розділ 8. Момонт Розділ 9. Ходячий Розділ 10. Мойсей Розділ 11. Олько Розділ 12. Ярко Розділ 13. Юлік Розділ 14. Ервін Розділ 15....

Присвячую світлій пам´яті моїх дорогих дідуся та бабусі Одного разу, під час перегляду нашого сімейного фото - архіву, мені до рук потрапила фотографія, пожовтіла від плину років. На фотографії збереглося чітке зображення молодої пари, яка ніжно обіймалася, весело позуючи фотографу....

Доки старий мій ще жив він часто розповідав історію з війни осколок гранати крізь шинель пройшов йому в спину і його не змогли дістати засів надто близько до хребта з роками осколок змістився між плечей перетворившись на великий гнійник я змучений і лютий і все ще не можу знайти...

На цвинтарі забутого села, Що вимерло в війну і не воскресло, Квітують без і сива ковила, Закручена вітрами в перевесло. А доокіл жовтіє степу мідь З намуленою річкою мілкою. Край цвинтаря самотня юнь стоїть, До кетяга торкається рукою, Немов до материнського плеча. Питаю: – Хто тут...

Набік життя, журбо дрібна! Набік, марні тривоги! Крізь темний бір до ясних зір Прорубую дороги. Гримить топір, валиться бір, Тріщать гнилі колоди, То там, то тут на шлях падуть Останні перешкоди. І стогне бір, як дикий звір, Кінчить життя прокльоном, А там вгорі грядущі дні Дзвенять побіди...