Гей, річенько бистренькая, Гей, стань, подивися, Як я плачу, як горюю! — Зо мнов пожурися. Твої води веселенькі, В них рибонька грає; Моє серце розпукаєсь, Від журби ся крає. Трава к тобі з любощами З берегів ся хилить, Вовня Ті поцілує — І наперед стрілить. Моє серце бідненькоє...

Над Дніпровою сагою Стоїть явор між лозою, Між лозою з ялиною, З червоною калиною. Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє. Стоїть старий, похилився, Мов козак той зажурився, Що без долі, без родини, Та без вірної дружини, І дружини, і надії В самотині посивіє! Явор каже: — Похилюся Та в...

Спить мій малесенький, спить мій синок… Спить він, наслухавшись дивних казок. Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, то вітер завив. Стогне і виє уже він давно, Б´ється і стука у наше вікно… Геть, розбишако, в далекі степи!.. Спи, моя ластівко, солодко спи! Ось...

Спи, дитя моє, ти життя моє! Спи, дитя моє красне! Поки сонечко не запалиться, Поки місяць не згасне!.. А я, бідная, над колискою Цілу ніч не здрімаю, Про життя твоє нещасливеє Тобі пісню співаю. Спи, дитя моє, ти життя моє! Тільки щастя і долі! Будеш цілий вік, як той чорний віл, У ярмі та...

Не зітхай так безнадійно, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй ще подвійно, З лану битви не тікай, Глянь на луг — не вся травиця Ще потоптана упрах; Глянь на люди — чесні лиця Ще не всі обвіяв страх. Ще великі перепони Злу поставлено кругом, Не безкарно рвуться стони Під ворожим...

люблю пірнати у твої очі коли вони дивлячись на вечірнє небо бачать мерехке пульсування зір   тоді можу порахувати скільки ударів серця вміщає один подих   тоді можу почути як скоморохи моїх думок прямують у твої сни недбало залишаючи свої блазенські одіння на третьому...

Надходить ніч. Боюсь я тої ночі! Коли довкола світ увесь засне, Я тільки сам замкнуть не можу очі: Загиб спокій, і сон мина мене. Я сам сиджу і риюсь в своїй рані, І плачу й тужу, плачу і клену, І мрії всі летять, біжать, мов п´яні, До неї! Бачать лиш її одну. І бачиться, що з мріями...