Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил не обітни! Не допусти, щоб світ зійшовся клином, і не присни, для чого я живу. Даруй мені над шляхом тополиним важкого сонця древню булаву. Не дай мені заплутатись в дрібницях, не розміняй...

Все в тобі з´єдналося, злилося — Як і поміститися в одній! — Шепіт зачарований колосся, Поклик із катами на двобій. Ти даєш поету дужі крила, Що підносять правду в вишину, Вченому ти лагідно відкрила Мудрості людської глибину. І тобі рости й не в´януть зроду, Квітувать в...

Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в...

А я так кохаю, кого і не знаю, — Далеку царівну. А. Кримський Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять мої пісні; Тобі одній в моєму храмі дивно Пливуть молитви і горять огні. Моє життя веде мене нерівно — То на вершини, то в яри страшні, — Та скрізь душа співає...

Як гляну на місяць і зорі червоні, Хотів би я вгору летіти в балоні, Покинув би службу і землю прокляту, Де так небезпечно тепер бюрократу, Де вільності всякі заводять прем´єри, Де людям поважним грозяться есери, Де легко маєтку позбутись дощенту, Де цінять так низько державную ренту. Ой,...

У вас таке знайоме обличчя. Звідки я вас знаю? Треба подумати. О! Ні, цього не може бути... Невже це ви?! Так, мадам, це я. Мсьє Бельмондо!!! Це неймовірно! Чому, мадам? Це – сон! Гарний сон, мадам. Я бачила вас по телевізору. О! Справді. Можливо. Чого у житті не буває,...

Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже: — Потроху відробиш мені за неї. Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і...

— Чи немає у вас, Веселію Йвановичу, якої газети або книжки! — питав хурщик Антін монопольщика, зав´язуючи в хустину гроші за хуру. Василь Іванович, панок середнього віку, червоненький, з круглим животом, потягнув цигарки й пустив хмару диму. — А навіщо тобі книжка?...

Не зірвуться слова, гартовані, як криця, І у руці перо не зміниться на спис. Бо ми лише жінки. У нас душа криниця, З якої ви п´єте: змагайся і кріпись! І ми їх даємо не у залізнім гимні, У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць. Бо швидко прийде день і у завісі димній Ви зникнете від нас,...

О, панно Інно, панно Інно!
Я - сам. Вікно. Сніги…
Павло Тичина   О, пані Музо гонорова! Я - сам. Вікно. Дощить… Збираю віршів ваших грона, і сльози у душі.   Гортаю подумки рядки, йде кругом голова… Погоджуюся залюбки: все це лише...