Ламке повітря у руках як лед, його минаєм тихо, Стрімкими подихами в груди, крилами б`ючи. Не образом, але гербом, хвостом змії звиваючись над степом Душа, немов струмок, наповнює ландшафт й звучить.   І погляду батист вкрива холодне небо лагідністю шовку, А довгий пальців хід в...

А земля напилась соковитої фарби війни, Бог не має турботи, але тут він закляк на колінах. З неба сонце упало, як дукач із грабунків казни, І забуто стоїть реформована смертю Руїна.   А за полем торжок, але звідки в солдатів пеньонзи? Та що треба комусь, коли біль автоматом...

Яка ж гiрка, о Господи, ця чаша, Цей старосвiтський повiтовий смак — Цi мрiйники без крил, якими так Поезiя прославилася наша. От Петька Стах, мiстечковий сiряк, От Вороний, сантиментальна кваша. О нi, Пегасовi потрiбна iнша паша, А то — не вивезе, загрузне неборак. Прекрасна...

Молодий я, молодий, Повний сили та одваги. Гей, життя, виходь на бій,— Пожартуєм для розваги! Гей життя, ставай, тремти! Дай я з тебе посміюся. Хто сміліший: я чи ти — Подивлюся, подивлюся. Горе?.. біль? — як жарт мине. Скільки сили молодої! Чи ж моя рука здригне, Що йде...

Витанцьовують, сміються Дзвінко, дзвінко молотки Про весілля революцій — Цоки-цоки-цокотки! Міх задихався, не встигне, Важко — міх! — зітхав... Грюкотіли десь машини, Я з товаришем кував. Іскри бризками повсюди І — нема, Кузня їх вгорі закруте, Проковтне пітьма. А у...

1. В самом что ни на есть зеленом Видится мне ящерка Бег ее – немыслимый, кочевойЯ смотрю на клен и становлюсь кленом; Я смотрю на себя и становлюсь собойКакие странные проходят существа мимо!С круглыми головами, на двух ногахЭй, говорю, люди, шестикрылые серафимы Отпускаются и летят, как...

Диктатори, королі, імператори, Мліючи в димі хвальби, Роззявляли пащі, мов кратери, І гукали: — Ми — символ доби. — Хто не з нами, той против Бога. — Хто не з нами, той проти всіх.— І сипались лаври убогі До куцих кривавих ніг. Нікчемна, продажна челядь, Банда...

Вранці — сонце і небо чисте, І пташині радісні хори. О, хвала, хвала Тобі, Христе, Ісцілилося серце хоре. І пожовклій руці — ніга, І червневий день — миттю, Покривати Твою Книгу Позолотою і блакиттю. Де вагання всі молодечі, Де лицарські мої гордині? І кладе цинобровий вечір...

Я… Так, я. Я – та, котру ти шукаєш. Я – та, котру ти так довго шукав. Можливо, я – навіть та, про котру ти мріяв ще у студентські роки. Може, я – тонка і ніжна грецька амфора, завезена до твоїх степів скіфами. Може, я – тендітна кружальна кераміка, яка...