У титрах мрій ми генії всуціль, самі і сценаристи, й режисери. Прем’єр уявних спокуша нас хміль, довкола – доброзичливі партнери.   І ще в наївних кінопробах снів, де барви одчайдушні й незрадливі, де кожен більше прагнув, ніж умів, ми оптимізмом молодим...

Ні, їй-право, дивне сяйво є навколо слова! Українську мову в Ялті чув я від Светлова: про Руданського Степана принагідне мовив, і полинув на Вкраїну вітру ніжний повів. Ми з будинку йшли до моря смуглі, загорілі — Луговськой, Светлов і тут же — Вікстрем, Нонешвілі. Говорили, що...

Оповідання з народного переказу І Було се дуже давно. Ще як на наші землі набігав дикий кочовий нарід печеніги й нищив та руйнував села й міста, а людей убивав або забирав у тяжку неволю. А панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир. У князя був син Михайлик....

Жили раз миш і жаба. Вони були собі щирими приятелями. Раз каже жаба: — Нині буде весілля на тамтому боці ставу. Підемо туди. Миш налякалася та тихцем сказала, що вона не вміє плавати. — Е, це дурниця! — відповіла їй жаба.— Я зав´яжу тобі мотузок довкола шиї та...

Між нами сизий сум як небо із граками коротких днів зими... І монітору тло.. Ти струм думок і мрій брав голими руками і обпікав життя... А потім що було? Важка дилема снів, тлумачення ілюзій за Фройдом і Хассе, і всупереч обом? Я все життя горю у вольтовій напрузі і замикаю струм дротами слів,...

Полуднева спека трохи спала, і пастухи стали вільніше дихати. Деякі вівці і кози, знесилені денним сонцем, лінькувато повертали свої невеличкі голови і мляво посмикували ріденьку траву, просто лежачи на землі. Малий Павло згадав, якйого батько цитував Талмуд: «Коли бачиш хорошого...

Між пальців бгаю пелюстки, Холодних пролісків кістки. Трощу листи, палю вістки, В провалля турляю містки. Седмиці, місяці, роки… Топлюся в череві ріки. Звідколи, скільки і поки? Не знаю… Коситься стебло… Згнило… Зотліло… Не було...

Міжпланетні інтервали! Сонце (скрізь цей сон!), Юпітер.. А між ними не хорали - Вітер Марс - як бога! - Марс, Венера.. - скрізь там ждуть як бога друга: Очі революцьонера, Туга Крик в міжзоряному лоні: Ми б цвіли, пили б веселе! - Так душа, душа в полоні, Леле Ми б як трави, як отави... Так ті...