Мала пташина впала з висоти, З-під неба од хуртечі та морозу. Своїм падінням крикнула: – Лети! Впадеш од блискавки, од кулі чи склерозу. Аби з польоту падав, З висоти.

АРГЕНТИНСЬКА     ІСТОРІЯ                                          &nb...

Яке це щастя – мати сусідів, Приємно знати, Що поруч з тобою Живуть живі люди.   Молода пара, З маленькою красивою дівчинкою В червоному платтячку вище колін, Яке розвівається, Коли дівчинка грається, Чи просто пустує.   А коли здіймається вітер, Який піднімає...

я маленький хиппи, которому хочется кушать, бездомный бродяжка, смешной безымянный поэт, я самокопаюсь в душе, самотрахаюсь в душе, я замысел, вымысел бога, которого нет.   я просто цветная картонка, макет манекена, солдатик из олова, собственный марочный глюк, и город мой - сплошь...

Маленький хутір серед лук і нив на горбику над річкою шумною — отам я в простій хлопській хаті жив, і самота, і сум жили зо мною. Із трьох боків поля ті обмежив могутній ліс зеленою стіною, і шумом серцю він на сон дзвонив, і сум по травах розносив луною. Він тяг мене в свою таємну...

Оляночка після школи гостює в Литві у Агне. І радісно, як ніколи, зелена їм рута пахне. Ось Агне біжить на ґанок стрічати погожий ранок, а там застає Олянку і каже: — Доброго ранку! — Лабас рітас! — Олянка їй. Давай умиватись мерщій. Воркують собі дівчатка, завжди нерозлучні,...

Червневе небо обтрушувало в озеро зорі. Зоряне озеро — як небо, здавалось, дай нурка і полетиш. Дмитрик полетів, намацав ногою дно неба, розплющив очі. Вхопився рукою за дишель Малого Воза і витягнув його з озера. Прогуркотів небом Великий Віз і заїхав за хмари. А Малий Віз повіз Дмитрика...