ПОЕМА Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає. Як широка сокорина Віти розпустила... А над самою водою Верба похилилась, — Аж по воді розіслала Зеленії віти, А на вітах гойдаються...

Ваш Збараж – у полі, Мій – за стінами. Ваш край – розшматований, Мій – покинутий, Всі стежки до згоди Заросли нині Вам – п’яна свобода, Мені – руїни Сплелись в один жгут Змія – і гадина. Мій герб – Корибут, А ваші – крадені. Ваш розум...

Широким морем нашого життя Мандруємо в дірявому ковчезі… І відра сліз, від смутку й каяття, За борт із трюмів носимо по черзі.   Тримаємось по-двоє, бо звелів Нам Бог, щоб нас було по-парі… Так і пливемо в незліченність днів Непевні, трохи – люди, трохи –...

кожна хвилина і кожна мить - твоя солодка відповідальність за те що боліло за те що болить мов незворотність і неприкаяність   і ось коли зникає страх зникають його навісні фантоми колір затримується в очах крапки перетворюються на коми   власне тоді приходить вона та що...

Кожного разу, коли вони зустрічалися, коли сварилися і сперечалися, все перекочувалося і не закінчувалось, і кожного разу повітря засвічувалось, з очей виганяючи найменший сумнів, і історія їхніх дивних стосунків не мала продовження і жодного змісту, але варта того, щоби її...

Роль Кози виконує парубок, одягнений у вивернутий кожух. В один рукав він просовує руку, бере недовгу палицю, на яку спирається, тримаючи тіло нахиленим, палицею тупає. На голові маска з позолоченими рогами, повита стрічками. Нижня щелепа маски рухома: виконавець ролі вільною рукою, не...