Обтріпались листи... палітурки подерлись, Облиняли малюнки й слова, Всі думки, що у ній, вже поблідли й потерлись... А вона все жива і жива. Цвіллю безвіччя тхнуть пожовтілі сторінки... Я гортаю її нашвидку — П’яним роєм проходять окремі картинки, Без ладу і зв’язку......

Ти читай мене, мов книжку, Бо я – книжка року! Вчитуйся у кожне слово Нестримно глибоко,   Продивись усі малюнки, Розшифруй всі коди, Вдихни запахи одвічні, Що на чартах моди.   І тоді ти зрозумієш Всі свої примари, Книжка року неспроста я: Я наслала чари!

Тихий, теплий літній ранок. Сонце встало. Вітер спить. Вийшла дівчина на річку, Сіла в човен і сидить.   Чарівна сама, як ранок, Задивилася на світ... Білий шум на синіх хвилях, На деревах — білий цвіт.   Любо жити на сім світі, Щастя любого ждучи... Ах, коли б лише...