Василию Андреевичу Жуковскому на память 22 апреля 1838 года І Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями , Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами. Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине; Піде в свою Московщину, А дівчина гине — Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати, Що...

Каторжна — так її всі звали. — Унеси дров у хату, чи чуєш, каторжна ти! — кричала мачуха. — Геть з-перед очей, каторжна! — визвірювався на неї батько, вертаючись п´яний з шинку і заточуючись по хаті. — За сцо ти мене стовхнула, католзна! —...

Квартирою Снують струмки надвірної жаріні... При стулених старанно шторах Гейби смирнішої... Її облога Родить ліниву згадку про фієсту, Як усе читане - принадну. Але не в нас. Суєтних Навіть у стані напівсну. Коли це скінчиться? Ця лементація безглузда Учора...

Присвячується цензурі Усі люди доброї волі Хотіли би з’їсти квасолі. Але - ніде істини діти!- Бояться, що будуть [цензура]. Хоча, якщо мислить глобально, Процес цей цілком є нормальним. [цензура] і малі, і великі, І блонді, і чорнопикі. Ми всі зрозуміти повинні: Квасоля у тому не винна!...

У гарному будинку на вікні Бриніли Квіти у макітрі; Тихесенько вони гойдалися на вітрі, Радіючи весні. На другому вікні стояли інші Квіти: З паперу зроблені і шовком перевиті, На дротяних стебельцях, наче мак,— Хто йде, дивується усяк... Чого тепер не роблять люде! Без коней...

Квіти люблять бджіл, Бджоли квіти люблять. Безліч міст і сіл Немовлят голублять. Геть по всій землі: – Люленьки-люлі. В час негоди мак В пурпурну пелюстку Просльозився так... Так, як мати в хустку, В хустку з полотна, Бо іде війна. Ні квіток, ні бджіл – Мідяні джмелі. Лиш на сотню...

Алегоричний жарт У вишневому садочку, Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать, І щоб долю звеселити, Заходились наші квіти Весілля гулять. Не було б таких новинок, Та хрещатенький Барвінок Усіх здивував — Він Фіалочку блакитну, Наче панночку тендітну, За себе узяв. Посередині в...

Переклад Дани Пінчевської 1. Вулиці і небо. Того дня вулиці відбивали небо. А небо було сірим і теплим. Завжди, коли небо сіре, вулиці змучені і солодкі, ніби сірі і теплі моря. Того дня всі, хто тоді був на вулицях, - просто гинули в очікуванні якоїсь зустрічі. Як вже було давніше. Під...