I Уляна вчора правду говорила: — Ходить не час, оберігайся ти. — А як її назвати: люба? мила? Чи ще б слова таємніші знайти? Хіба тим косам відшукаєш слово? Ясним очам, цілованим колись? Шуми, любові молода діброво, Уляно, чуєш? Де ти? Озовись! Він варить кашу сам усій артілі,...

Біля села Гуменці тече невеличка річка, а понад річку гай. Гай зелений, густесенький. Він підіймається на високу гору. Цю гору називають Кармалюковою. Її знають багато людей. Колись на цій горі знаходили собі допомогу багато людей-бідняків. Пролетіла селами чутка, що з´явився на цій горі...

Картатий П’єро крокує по корзо десять краплин що впали на його лице стали одною намальованою сльозою   Картатий П’єро кидає крихти голубам а за ним іде зграя картатих псів а за ним картитими стають вітри   у його кишенях дзвенять почорнілі мідяки знайдені у...

Солодка пустеле неба! Твої волошкові очі Мені нагадали інші, Що вийшли з іншої темної ночі, І кіс залишивши панцир, І скульпторний бюст, і принадність, і спогад Мене знов вели у карцер Всього, що лише голубого. Всього, що лише подібне На тебе, що має бути - Усім у усьому сріблом - І золотом - в...

Я розливаю в надбиті фужери давно призабуті строфи. Подих молитви сховав мої ненавмисні кинджали. В ладанці присмак лихий атомної катастрофи. Катарсис. Капець. Катаракта. Усім залишається мало –   Ховати в пакунках душі після дощу і вмирання. Після тривалих інкоґніто хвалять...