Зійшлись обоє на багнетах Старий-старий і молодий. В одного: — сину, з-під кашкета; В другого: — батьку, одійди. Зійшлись і стали на хвилину, Схрестили погляди на мить; Кашкет мовчить і жде на сина, А син осикою тремтить. На перекошені обличчя — Не біль, не втома: дикий...

Ти в день народження зорі повіриш хутко, Коли розкриєш у собі її картаті згустки, Коли уповні радощі напєшся й стільки ж смутку, Коли плистимеш ген, життя уже не мавши, відвязавши човна. Коли в руках її триматимеш тремтливі пальці. Коли чолом твоїм вестиме навзаєм рукою, Й морозне сонце...

В електронному варіянті представлено новелістичні візії автора до проблем відповідальности кожної людини за все, що діється на нашій Землі. Раніше вони виходили окремою книжкою двічі: 1999 («Живиця»), 2001 («Кальварія»). У поетичній метафористичній манері подаються...

Зле чуєшся, коли Потоваришуєш з тишею у собі. Без ворохби Бодай плавких, як хмари, невдоволень Вона нестерпна. Про захвати не йдеться, Хоч не завадили б й вони... Раніш на виручку приходила погода, А зараз байдуже, Чим обдаровує нас небо. У підсумку нічим, Ні...

Дядька затримали чи впіймали — Дядька в сільраду ескортували. Дядька повчали і докоряли: «Як вам, дядьку, не ай-ай-ай Красти на полі свій урожай! У кого ви крали? Ви крали в себе. Це ж просто сором красти свій труд». Дядько понуро тім´я теребив І смакував махру. Дядько...

Ніч усю верзлися сни недобрії, Рідний замок в мареві заграв. Цілу ніч, такий страшний, на обрії Срібний місяць пущами блукав. А сьогодні вітер квилить мевою, Горда скеля стогне, мов струна. Припада голубкою рожевою Королівна зимна до вікна. Не вступлюсь! Туди, на бій розпучливий, Безголовим...

Змійка дороги вигинається небо нависає наче загроза тук-тук хтось стукає світ серце змащене балістолом працює як годинник сонця трісне черпай ложкою ока гарбузяну кашу неба. Повздовж дороги вишикувались тополі та фруктові дерева сходились над темно-бежевим килимом...

Зміниться все. І навіть незмінність тепла зміниться. Зрушиться встояна тяглість туману. Мокрий правопис трави втратить йому притаманну чіткість рядка й рукописну виразність стебла. Зміниться міра того, що так звично береш, голос, загуслий у темряві, стане захриплим, жовтень, який...