Артистові-мадяреві Юліанові Панкевичеві На сонні ниви, на левади Місяць сріблисті ллє каскади, Сипле брильянтів срібні рої На польні рожі і пової. На ясні ниви, на левади Леготом ельфів мчать громади, Ловлять розсипані брильянти, Сльози тремтючі, адаманти. Ловлять розсипані брильянти Сльози...

О.Ф. Бургардтовi А кругом пустка, як гудина, як гич Ви пам´ятаєте: в днi тридцяти тиранiв Була та сама навiсна пора: Безмовний Пнiкс, безлюдна Агора I безголосся суду i пританiв. I тiльки часом, мов якась мара, Ще озивався смiх Арiстофанiв, Сократ, як перше, виявляв профанiв, I весело...

«Є-зжай, Стьопа, працювать до Льова, єзжай, пока в тобі остався крапуль «дєрзай», - наказово прошипіла дружина Ліза Стьопі. - Всі мужики нармальні нє прасрут Евра дві тишчі двінадсцить – не лише тока па тєліку – он Зіньки мужиньок давно удрал в Харьков їй по шубу...

Яка ж гiрка, о Господи, ця чаша, Ця старосвiтчина, цей дикий смак, Цi мрiйники без крил, якими так Поезiя прославилася наша! Що не митець, то флегма i сiряк, Що не поет — сентиментальна кваша... О нi! Пегасовi потрiбна паша, Щоб не загруз у тванi неборак. Класична пластика, i контур...

Життя коротке, та безмежна штука І незглибиме творче ремесло; Що зразу, бачиться, тобі було Лиш оп´яніння, забавка, ошука, Те в необнятий розмір уросло, Всю душу, мрії всі твої ввіссало, Всі сили забира і ще говорить: "Мало!" І перед плодом власної уяви Стоїш, мов перед божеством яким, І...