Завантажити

розстріляють утретє…
Ти не боїшся, бо знаєш,
що чверть пополудні
Станеш дитиною
десь у Старім Орлеані.
Їм про це скаже твій ангел,
і ті, що стріляли,
Очі потуплять –
їм соромно буде за кулі…



БІЛЧИН ЛІС

Мете – аж не видно снігу.
А треба ж кудись дивитись.
У себе не можна – страшно.
Бо що, як замерзнеш, п’яний…
Проб’ють на ялині дзвони.
Приступить нага шинкарка.
Подасть “на коня” чарчину
(На чорного – щоб розгледів)…
Він онде гребе копитом.
У нього вогонь із ніздрів.
А дівка в зіницях в’язне –
Відмовитися не личить.
Бо ж каже, що ти красивий.
Що хоче дитя від тебе.
Що кінь чекати не любить.
Що звідси одна дорога.
Ти приймеш у неї чарку,
Зітхнеш і об стовбур хряснеш:
“Оце, молода, на щастя,
Бо щастя ніде не зайве”…
І пирсне у тобі сонце.
І сніг потече з-під шапки.
І горло зведе похміллям.
І гавкіт заліпить вуха.
То казяться пси мисливі,
Що білку нюшкують настом:
Не втямлять, що білка стислась
І в злотім сидить горішку…



ДВА ОПІВНАВІРШІ
;
…Всі у мене вдома.
Лиш мене бракує.
Я б давно вернувся,
Та забув адресу…

;
…Холодно.
Дуже холодно.
Вересень, а так холодно.
Дай ім’я мені, хмарна Вічносте,
Доки я ще не став Тобою…



КОТЯЧИЙ НЕВРОЗ
Не торкатись до штори хвостом.
Язиком – до сметани.
Але марно і це,
Коли місяць затопить кімнату…
Розгойдає її,
Аж з годинника випурхне пташка…
Запарує підлога
І стане тобі небезпечна.
Ти відчуєш, як тупляться кігті, –
Негайно гостри їх.
Тільки добре пильнуй,
Бо зав’язнуть у ніжці серванта.
І тоді не втечеш
Від великої злої щуриці,
Що чатує на тебе
По тому дзеркальному боці,
Де живе твій близнюк…
Той, котрий
З-поза скла тебе дражнить
Від німої нудьги,
Що в дитинстві з тобою не грався,
Бо незрячим помер
Тої ж миті, як ти народився…



Дивацька соната

Щоранку
одягав полотняну сорочку,
смажив картоплю
на олійних фарбах,
хоч найбільше любив шашлики
під хороший розчинник.
Та нанизувати м’ясо на пензель –
доволі марудне заняття,
тож він дозволяв собі розкіш
лише по неділях.
У дружньому колі
його прозвали Художник,
а він не перечив,
хоч зовсім не вмів малювати,
і все здогадатись боявся,
що був ним
насправді...



ТРАНСПОРТНА СОНАТА

…Багаті пілігрими, аби не плакати,
пересуваються містом і світом
на власних авто або літаках;

…Бідніші завжди практичніші –
їздять у трамваях бажань,
Принагідно поїдаючи щасливі талончики,
хоча підсвідомо й здогадуються,
що їх вигадали кондуктори,
аби пасажири
справно платили за проїзд.

…Жебраки ходять пішки.
А сидячи під церквою, сподіваються,
що поміж мідних щедрот
у їх простягнуту долоню
втрапить той же таки закомпостований
проїзний документ,
призначений засвідчити зелену вулицю
на сьоме небо.
А якщо не на сьоме,
то хоч на яке-небудь небо.
Тож безгрішні
сміються останніми…



nota bene

Написати проект
І, на ангельську текст переклавши,
Надіслати на розгляд
Правління Небесного Фонду...
Хай три підписи світлі,
А може, один – триєдиний,
Вільним розчерком ляжуть
На аркуш травневого неба.
І посиплеться манна.
Чи дощ – оживе і піде.
Все ще збудеться, хлопче, –
Трави тобі стане на виріст.
Справні всі механізми.
І справа не в спеці, а в спразі.
Просто стиглі планети
Справляють парад у зіницях.
Просто скелі незрушні,
Якщо ти гукаєш не їх...




ДІОНІСІЇ



ІДИЛІЯ

Ранки ще неповнолітні.
Ти і сам без бороди.
Розсортуй вітри по літру,
Щоб озон перебродив.
Подих – подив. Ґанок, сходи.
Із трави жуками дме.
Медитуй лицем до сходу,
Грайся з Богом в буриме.
Трохи тьмарять досконалість
Хижі наміри джмеля:
– Не здавав на мед аналіз?
Приготуйся – вуаля...



ГОНЧАР І СТАРІСТЬ

А як відлетять лелеченьки,
То вже і час уродин.
Ти випестиш собі глечика,
Котрий над усі – один.
По вінця наллєш, і дочиста
Осушиш на честь рідні,
І в білім шалу від почестей
Розгатиш його в дрібні…
І здвигнеш плечми похилими,
Забувши своє ім’я,
І друзки збереш на килимі:
Вони – покута твоя.
Посій їх тепер долиною
І мучся собі дурним:
Що глечик зробити глиною –
То важче, ніж глину ним…



ІЗ СЕРВЕТКОВОЇ ЛІРИКИ

КЛАПОТЬ І
Тут рай для пацючків –
а ви їх боїтеся.
Підземна (неземна)
кав’ярня без вікна.
Не істина, лишень
смішна потворка Нессі
Плюскочеться на дні
у келиху вина.
А блики нетривкі,

читати