Електронна бібліотека/Проза

Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Завантажити

Чорнеє море метайте!"
Тодi козаки од города Козлова забiгали,
Туркiв-яничарiв у пень рубали,
Которих живцем у Чорне море метали.
А Кiшка Самiйло Алкана-башу iз лiжка взяв,
На три частi розтяв,
У Чорнеє море пометав,
До козакiв промовляв:
"Панове-молодцi! Добре дбайте:
Всiх у Чорнеє море метайте,
Тiльки ляха-потурнака не рубайте, -
Мiждо вiйськом для порядку за яризу
вiйськового зоставляйте".
Тодi козаки добре дбали:
Всiх туркiв у Чорнеє море пометали.
Тiльки ляха-потурнака не зрубали, -
Мiждо вiйськом для порядку за яризу
вiйськового зоставляли.
Тодi галеру од пристанi одпускали,
Самi Чорним морем далеко гуляли.
Та ще у недiлю, барзо рано-пораненьку,
Не сива зозуля закувала,
Як дiвка-санджакiвка коло пристанi походжала
Та бiлi руки ламала, словами промовляла.
"Алкане-башо, трапезунське княжате!
Нащо ти на мене такеє великеє пересердiв маєш,
Що од мене сьогоднi барзо рано виїжджаєш?
Коли б була од матерi
Сорому i наруги прийняла,
З тобою хоч єдину нiч перебувала!"
Скоро ся тоє промовляли,
Галеру од пристанi одпускали,
Самi Чорним морем далеко гуляли.
А ще у недiленьку
У полуденну годиноньку,
Лях-потурнак од сна пробуждав,
По галерi поглядає, що нi єдиного турчина
в галерi немає.
Тодi лях-потурнак iз лiжка вставав,
До Кiшки Самiйла прибуває, у ноги впадає.
"Ой Кiшко Самiйле, гетьмане запорозький,
Батьку козацький! Не будь же ти на мене,
Як я був наостанцi мого вiку до тебе!
Бог тобi допомiг неприятеля побiдити,
Та не вмiтимеш у землю християнську входити!
Добре вчини:
Половину козакiв у окови до опачин посади,
А половину у турецькеє дорогеє плаття наряди:
Бо ще будемо од города Козлова до города Цареграда гуляти,
Будуть iз города Цареграда дванадцять галер вибiгати,
Будуть Алкана-башу з дiвкою-санджакiвкою
По зальотах поздоровляти;
То як будеш одвiт давати?.."
Як лях-потурнак научав,
Так Кiшка Самiйло, гетьман запорозький, учинив:
Половину козакiв до опанчин у окови посадив,
А половину у турецькеє дорогеє плаття нарядив.
Стали од города Козлова до города Цареграда гуляти,
Стали iз Цареграда дванадцять галер вибiгати
I галеру iз гармати торкати,
Стали Алкана-башу з дiвкою-санджакiвкою
По зальотах поздоровляти.
То лях-потурнак чогось догадав:
Сам на чердак виступав.
Турецьким бiленьким завивалом махав;
Раз то мовить по-грецьки,
Удруге - по-турецьки,
Каже: "Ви, турки-яничари, помаленьку, браття, ячiте,
Од галери одвернiте:
Бо тепера вiн пiдгуляв, на упокої почиває,
На похмiлля знемагає,
До вас не встане, голови не зведе.
Казав: як буду назад гуляти,
То не буду вашої милостi й повiк забувати".
Тодi турки-яничари од галери одвертали,
До города Цареграда убiгали,
Iз дванадцяти штук гармат гримали,
Ясу воздавали.
Тодi козаки собi добре дбали:
Сiм штук гармат собi риштували,
Ясу воздавали, На Лиман-рiку iспадали,
К Днiпру-Славутi низенько уклоняли:
"Хвалим тя, господи, i благодарим!
Були п'ятдесят чотири роки у неволi,
А тепер чи не дасть нам бог хоть час по волi!"
А у Тендровi-островi Семен Скалозуб
З вiйськом на заставi стояв
Та на тую галеру поглядав,
До козакiв словами промовляв:
"Козаки, панове-молодцi!
Що сяя галера: чи блудить,
Чи свiтом нудить!
Чи много люду козацького має,
Чи за великою здобиччю ганяє?
То ви добре дбайте:
По двi штук гармат набивайте,
Тую галеру з грiзної гармати привiтайте,
Гостинця їй дайте".
Тодi козаки теє зачували,
До його промовляли:
"Семене Скалозубе, гетьмане запорозький,
Батьку козацький!
Десь ти сам боїшся
I нас, козакiв, страмишся:
Єсть сяя галера не блудить,
Нi свiтом нудить,
Нi много козацького люду має,
Нi за великою здобиччю ганяє;
Се, може, є давнiй, бiдний невольник iз неволi утiкає..."
То Семен Скалозуб теє зачуває,
До козакiв промовляє:
"А ви таки вiри не доймайте,
Хоч по двi .гармати набивайте,
Тую галеру iз грiзної гармати привiтайте,
Гостинця їй дайте.
Як турки-яничари, то у пень рубайте,
А як бiдний невольник, то помочi дайте!"
Тодi козаки, як дiти, негаразд починали:
По двi штуки гармат набивали,
Тую галеру iз грiзної гармати привiтали,
Три дошки у суднi вибивали,
Води Днiпрової пускали...
Тодi Кiшка Самiйло, гетьман запорозький,
Чогось догадав,
Сам на чердак виступав,
Червонiї, хрещатiї, давнiї корогви iз кишенi виймав;
Розпустив, до води похилив,
Сам низенько уклонив:
"Козаки, панове-молодцi!
Ця галера не блудить,
Нi свiтом нудить,
НI много люду козацького має,
Нi за великою здобиччю ганяє:
Се єсть давнiй бiдний невольник,
Кiшка Самiйло iз неволi утiкає.
Були п'ятдесят чотири годи у неволi,
Тепер чи не дасть нам бог хоч час по волi!"
Тодi козаки у каюки скакали,
Тую галеру за мальованi облавки брали.
Та на пристань стягали,
Од дуба до дуба
На Семена

Останні події

14.07.2025|09:21
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
11.07.2025|10:28
Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
10.07.2025|23:18
«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
08.07.2025|18:17
Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року


Партнери