Завантажити

На руки, на ноги надiвати,
Червоної таволги по два зубцi брати,
По шиях затинати,
Кров християнську на землю проливати!"
Скоро-то теє зачували,
Од пристанi галеру далеко вiдпускали,
До города до Козлова,
До дiвки-санджакiвки на зальоти поспiшали.
То до города Козлова прибували, -
Дiвка-санджакiвка навстрiчу виходжає,
Алкана-башу в город Козлов зо всiм вiйськом затягає.
Алкана-башу за бiлу руку брала,
У свiтлицi-кам'яницi зазивала,
За бiлу скамню саджала,
Дорогими напитками напувала,
А вiйсько серед ринку саджала.
То Алкан-баша,
Трапезунтське княжа,
Не барзо дорогiї напитки уживає,
Як до галери двох турчинiв на пiдслухи посилає:
Щоб не мiг лях-потурнак Кiшки Самiйла одмикати,
Упоруч себе саджати.
То скоро ся тiї два турчини до галери прибували,
То Кiшка Самiйло, гетьман запорозький,
Словами промовляє:
"Ой ляше-потурначе, брате старесенький!
Коли i ти був у неволi, як ми тепера:
Добро нам учини,
Хоч нас, старшину, вiдомкни,
Хай би i ми у городi побували,
Панське весiлля добре знали".
Каже лях-потурнак:
"Ой Кiшко Самiйле, гетьмане запорозький,
Батьку козацький!
Добро ти вчини:
Вiру християнську пiд нозi пiдтопчи,
Хрест на собi поламни.
Аще будеш вiру християнську пiд нозi топтати,
Будеш у нашого пана молодого за рiдного брата пробувати.
То скоро Кiшка Самiйло теє зачував,
Словами промовляв:
"Ой ляше-потурначе, сотнику переяславський,
Недовiрку християнський!
Бодай же ти того дiла не дiждав,
Щоб я вiру християнську пiд нозi топтав!
Хоч буду до смертi бiду та неволю приймати,
А буду в землi козацькiй голову християнську покладати.
Ваша вiра погана,
Земля проклята".
Скоро лях-потурнак теє зачуває,
Кiшку Самiйла у щоку затинає.
"Ой, - каже, - Кiшко Самiйле, гетьмане запорозький!
Будеш ти мене в вiрi християнськiй укоряти,
Буду тебе наче всiх невольникiв доглядати,
Старiї й новi кайдани направляти,
Ланцюгами за поперек утроє буду тебе брати".
То тiї два турчини теє зачували,
До Алкана-башi прибували:
"Алкане-башо, Трапезунтське княжа,
Безпечно гуляй!
Доброго i вiрного клюшника маєш:
Кiшку Самiйла в щоку затинає,
В турецьку вiру ввертає".
То Алкан-баша,
Трапезунське княжа,
Великую радiсть мало,
Пополам дорогiї напитки роздiляло:
Половину на галеру одсилало,
Половину з дiвкою-санджакiвкою уживало.
Став лях-потурнак дорогiї напитки пiдпивати,
Стали умисли козацькi голову клюшника розбивати:
"Господи! Єсть у мене що iспити i сходити.
Тiльки нi з ким об вiрi християнськiй поговорити..."
До Кiшки Самiйла прибуває,
Поруч себе саджає,
Дорогого напитка метає,
По два, по три кубки в руки наливає.
То Кiшка Самiйло по два, по три кубки в руки брав,
То в рукава, то в пазуху, крiзь хустку третю, додолу пускав.
Лях-потурнак по єдиному випивав,
То так напився, що з нiг звалився.
То Кiшка Самiйло та й угадав:
Ляха-потурнака до лiжка вмiсто дитини спати клав;
Сам вiсiмдесят чотири ключi з-пiд голiв виймав,
На п'яти чоловiк по ключу давав:
"Козаки-панове! Добре дбайте:
Один другого одмикайте,
Кайдани iз рук, iз нiг не скидайте,
Полуночної години дожидайте".
Тодi козаки один одного одмикали,
Кайдани iз рук, iз нiг не скидали,
Полуночної години дожидали.
А Самiйло Кiшка чогось догадав,
За бiдного невольника ланцюгами втроє себе прийняв,
Полуночної години дожидав.
Стала полуночная година наступати,
Став Алкан-баша з вiйськом до галери прибувати,
То до галери прибував, словами промовляв:
"Ви, турки-яничари, помаленьку ячiте,
Мойого вiрного клюшника не збудiте;
Самi ж добре помiж рядами проходжайте,
Всякого чоловiка осмотряйте,
Бо тепера вiн пiдгуляв,
Щоб кому пiльги не дав".
То турки-яничари свiчi у руки брали,
Помiж рядiв походжали,
Всякого чоловiка осмотряли...
Бог помiч: за замок руками не торкали!
"Алкане-башо, безпечно почивай;
Доброго i вiрного клюшника маєш:
Вiн бiдного невольника з ряду до ряду посаджав,
По три, по два старiї кайдани посправляв.
А Кiшку Самiйла ланцюгами утроє прийняв".
Тодi турки-яничари у галеру входжали,
Безпечно спати лягали,
А котрiї хмiльнi бували, на сон знемагали,
Коло пристанi Козловської спати полягали.
Тодi Кiшка Самiйло полуночної години дождав,
Сам мiж козакiв устав,
Кайдани iз рук, iз нiг у Чорне море пороняв;
У галеру входжає, козакiв пробуджає,
Шаблi булатнi на вибiр вибирає,
До козакiв промовляє:
"Ви, панове-молодцi, кайданами не стучiте,
Ясини не вчинiте;
Нi которого турчина в галерi не збудiте!.."
То козаки добре зачували:
Самi з себе кайдани скидали,
У Чорнеє море метали,
Ясини не вчинили,
Нi одного турчина в галерi не збудили.
Тодi Кiшка Самiйло до козакiв промовляє:
"Ви, козаки-молодцi, добре, браття, дбайте:
Од города Козлова забiгайте,
Туркiв-яничарiв у пень рубайте,
Которих живцем у

читати