Зворотній бік темряви

Ідейною натхненницею і директоркою фестивалю є Людмила Фіть.

Вона біжить лабіринтом від Зворотного боку Світла, бо їй не вистачає спілкування про цікаві книжки, емоцій від енергетичних письменників. Але потім вона потрапляє у Зворотній бік Темряви, бо систематичне створення подій - це захоплюючий, але дуже виснажливий процес. Ти уже так хочеш отримати результати, але вони як оаза в пустелі... Але вона не зупиняється: після невизначеності обов´язково прийде відчуття того, що кожен лабіринт має вихід і злагоджена робота команди обов´язково приведе до перемоги!

«Досі пам´ятаю наснагу перевернути увесь світ після зустрічі з американським письменником Ернаном Діазом чи розмови про майбутню співпрацю за чаєм у затишній львівській кав´ярні з Дарою Корній. А знали б ви, скільки додають впевненості і сили схвальні слова про нашу роботу від Макса Кідрука й інших письменників», - каже організаторка.

50 відтінків читання

Анастасія Дзюбак з Кропивницького долучилась до команди фестивалю  лише цього року.

Настя - журналістка, проте має досвід організації книжкових подій, кілька разів пробувала себе у ролі продавця книг на ярмарках .

«Якби міняла сферу роботи, то вибрала б книготоргівлю. Це велике задоволення, коли радиш книгу, а тобі згодом пишуть і дякують, що от, завдяки тобі моя не читаюча дитина почала читати».

Вона точно не може відповісти їй навіщо зараз витрачати свій час.

«Мені це цікаво. І для мене це досвід, який згодом зможу втілити у своєму місті», - каже вона.

Повелителька мережі

Якщо «Франческа. Повелителька траєкторій», то SMM-ниця фестивалю Катерина Криниця -повелителька мережі.

«Усе, що відбувається навколо й що вона бачить  - перетворюється у пост, бо фестиваль вже близько», - каже дівчина.

Команда фестивалю не була впевнена, чи вийде реалізувати фестиваль утретє. Але вона отримала підтримку від Українського культурного фонду. Попри це сторінку фестивалю продовжували розвивати не лише у перед фестивалем, а й увесь рік.

Журналіст розправив плечі

Наталя Захарченко - журналістка «Громадського ТБ: Черкаси». А ще вона комунікаційна менеджерка фестивалю. На її плечах - робота зі ЗМІ.

Однією рукою вона переписується з потенційними інформаційними партнерами. Іншою пише статтю про те, що на Черкаський книжковий фестиваль приїде улюблений Жадан. І ніщо не може їй завадити, бо так вона втілює мрію в життя: книжковому фестивалі у Черкасах бути!

«Коли попереду ще два з половиною місяці фестивальної роботи, ти не можеш здатися. Ти вкотре розправляєш плечі і йдеш далі. Адже знаєш, що 11-13 жовтня на тебе чекають незабутні враження», - каже Наталя.

Танцюй, доки грає музика

Копірайтерка, поетка, авторка українсько-італійської збірки «Будинок Пазлів» Ірина Ящук з фестивалем вже третій рік.

«Хоч і я не маю нічого спільного з танцями, але ношу з собою один девіз – рядки із книги Харукі Муракамі:  «Танцюй, доки грає музика».

Книги і я – це щось нерозлучне і по-замовчуванню рідне. Я не виходжу з дому без книги і спати не лягаю, доки не прочитаю кілька сторінок. Маю суперсилу читати й слухати кілька книжок паралельно», - каже дівчина.

«Танцює» над фестивалем навіть з декрету, коли було б вже добре лежати і спати цілими днями.

«Для чого я це роблю? Бо не можу не робити. Люблю літературний світ і не можу триматися осторонь, коли є змога долучитися до таких подій», - пояснює вона.