Про це повідомляє PEN UkrAINe у Facebook.

«Важка новина для ПЕН-спільноти. Не стало видатного літературознавця, письменника, професора Києво-Могилянської академії, нашого колеги, друга і вчителя Володимира Панченка. Співчуття рідним, друзям і учням», – йдеться в повідомленні.

Український літературознавець Михайло Слабошпицький написав такий спогад про Володимира Панченка у Фейсбуці: «Ми приязнилися понад чотири десятиліття. Панченко виростав на першорядного критика, літературознавця, есеїста на наших очах. Останні роки у нього були неймовірно продуктивними. З’явився двома виданнями його «Сонячний годинник», що має таку жанрову діфініцію: «книга пілігрима». Його повість «Про Миколу Зерова» перемогла в кількох рейтингах і засвідчила, що це – одна з найвидатніших літературознавчих праць в Україні.Я маю відчуття виконаного обов’язку перед другом через те, що ще встиг видати його унікальну книгу «Літературний ландшафт України. ХХ століття (50 «слайдів»)». Це також своєрідна «книга пілігрима». Невиправний подорожанин, якого манили дороги, Панченко виступає тут мандрівником у світі книг. Це підкреслив епіграфом до своєї книги із Жака Бреннера: «Книга, яку ви тримаєте в руках, – це історія моїх подорожей у світі книг».

Всі його книжки дуже схожі на нього – вони розумні, літературно артистичні і за кожною, як і за ним особисто, вгадується ціла бібліотека, до котрої він тягнувся своїм спраглим і сміливим розумом.

Він мужньо йшов до кінця своїх днів, все знаючи наперед. Тільки кілька разів сумно обмовився про те, що нині вийшов на особливу творчу «форму», і в нього було багато оригінальних задумів…

Прощай, Володимире. Ти залишаєшся світлою сторінкою в житті тих, хто тебе знав і любив».


Довідка


Володимир Панченко – український літературний критик, літературознавець, письменник, автор відомих статей, монографій, підручників на літературну та історичну тематику.

Професор «Києво-Могилянської академії», доктор філологічних наук, член НСПУ, член Українського ПЕН. Засновник і шеф-редактор видання «ЛітАкцент».

Автор численних праць з історії української літератури, зокрема, «Юрій Яновський», «Володимир Винниченко: парадокси життя і творчості», «Неубієнна література. Написав кілька літературно-критичних книжок та сценаріїв документальних фільмів.

У житті намагався дотримуватися трьох принципів: «Під лежачий камінь вода не тече», «Не тримай камінь за пазухою», «Крапля камінь точить».

Лауреат кількох літературних премій, зокрема: премії імені Володимира Винниченка Українського фонду культури, літературної премії «Благовіст», літературної премії імені Олександра Білецького та літературної премії ім. Євгена Маланюка. З 2019 року – почесний громадянин Кропивницького.