14 квітня свої нагороди отримали Вєра Бален-Хайдль за визначний життєвий внесок у перекладацьку справу, та академік Мирко Томасович – за найкращий літературний переклад минулого року.

Вєра Бален-Хайдль ступила на перекладацьку стежку у 70-х роках ХХ століття. Спершу її цікавила американська література, зокрема її перу належать переклади хорватською оповідань і романів Вільяма Фолкнера, Джона Апдайка, Мері Маккарті.

Згодом вона долучилася також і до перекладу літератури британської, давши хорватам можливість прочитати рідною мовою роман Джейн Остін «Емма».

Вєра Бален-Хайдль плідно працювала на редакторській ниві, особливо у період з 1998 до 2007 року, коли вона редагувала видання бібліотеки «Hit» видавництва «Знання».

Англійську мову, американську та британську літературу вивчала також і в Америці. Певний час викладала хорватську мову в Портлендському університеті (США).

Міністерство культури Республіки Хорватія визнало, що Вєра Бален-Хайдль зробила значний внесок у ознайомлення хорватів із найкращими здобутками англомовної літератури.

Премію за найкращий минулорічний переклад було вручено знаному компаративістові, перекладачу і перекладознавцю, академіку Мирко Томасовичу за переклад поеми «Лузіади» португальського письменника Луїша де Камоенша.

Протягом своєї перекладацької кар´єри Томасович збагатив хорватську літературу тисячами віршів, що їх він переклав з іспанської, італійської, португальської, провансальської та французької мов. Найперші його переклади – чотири сонети Петрарки – було опубліковано ще 1964 року.

2008 року Мирко Томасович вже отримав був Премію імені Ісо Великановича за визначний життєвий внесок у перекладацьку справу.

Премію Міністерства культури Республіки Хорватія за видатні досягнення в галузі літературного перекладу імені Ісо Великановича було започатковано 2005 року з метою подальшого розвитку перекладацької діяльності у Хорватії.