Володимиру вдалося поспілкуватися з почесним бібліотекарем Товариства Джоном Вокером, який розповів про саму казку і дав оцінку новому виданню. Враженнями про книгу, а також розмовою зі знавцем творчості Кіплінга ділиться Володимир Чернишенко.

«У своєму інтерв´ю Джон наголосив на унікальності казки про Метелика навіть поміж інших нетипових і цікавих казок Кіплінґа. Справді, важко уявити, як з історії про сварливих дружин прадавнього царя можна зробити усіма улюблену казку для дітей. Але Кіплінґ - на те майстер слова і вигадки, щоб саме йому це блискуче вдалося! Захопливий і жартівливий стиль оповіді, непередбачуваний сюжет і вигадливі рішення - ці риси казок Кіплінґа тут проявилися у всій красі.

Українські читачі мають уже кілька перекладів цієї казки. Найвідоміші з них виконані Леонідом Солоньком, Олексою Негребецьким та Іриною Сав´юк. Оповідь Кіплінґа має кілька рівнів сприйняття, адресована і дорослим, і дітям водночас. Скажу по-щирості - це міцний горішок для будь-якого перекладача. А відтак - поява цього нового перекладу може розкрити нашим читачам нові риси оригіналу. Сподіваюся, геніальна історія не втратила у перекладі своєї привабливості.

Але головне - нова версія відомої казки цікава тим, що її першоосновою були малюнки Володимира Штанка. Саме вони переконали мене узятися за роботу. Кожна ілюстрація в книзі - завершений мистецький твір, і текст доповнює його, я сподіваюся, гармонійно і природно. Балкіс та Сулейман, наділені крильцями метеликів, яких одразу й не помітиш - пречудова вигадка Володимира Штанка - сподіваюся, не лише потішить українських читачів, але й наштовхне на думку, що ми  з метеликами часом буваємо дуже схожі...

Мій співбесідник Джон Вокер не лише ґрунтовно знайомий з життям та творчістю Ред´ярда Кіплінґа, але й зібрав у бібліотеці велику колекцію Кіплінґових творів, виданих у різний час у різних кінцях світу. Розмова з ним була напрочуд змістовною і цікавою. У всьому точний і по-англійському педантичний Джон особливо просив наголосити, що це - особистий погляд Джона Вокера, Почесного Бібліотекаря Кіплінґівського товариства, який не відбиває поглядів самого Товариства, і може бути опублікований лише за урахування цієї застороги.

Володимир Чернишенко: Книги Кіплінґа популярні по всьому світу. Постійно з´являються все нові й нові переклади, багато з яких Ви зібрали у бібліотеці Кіплінґівського товариства. Чи є з поміж них видання, які запам´яталися найбільше?

Джон Вокер: Я із задоволенням збираю нові книжки про Кіплінґа, переклади його творів з усього світу. За останні п´ять років з´явилися нові видання "Книги Джунґлів", "Таких Собі Казок", історій про Пака тощо на китайській, російській, французькій, німецькій та, звісно, українській... й ще багатьох інших мовах.

З усіх них мені найбільше імпонують ті, яким завдячую Володимирові Чернишенку. Адже ці переклади створені із увагою та любов´ю до оригіналу, а самі книжки відповідають високим стандартам. Навіть за серйозної конкуренції, ці видання вирізняються якістю.

В. Ч.: Хоча "Метелик, який тупнув ніжкою" - одна з "Таких собі казок", вона дуже нетипова. Як ви гадаєте, для кого у першу чергу створено саме цю казку - для дітей, чи все ж для дорослих?

Д. В.: З мого власного досвіду, "Метелик, який тупнув ніжкою" серед дітей - не найулюбленіша з "Таких Собі  Казок". Дітям більше до вподоби історії, де повторів більше, а гумор простіший. Жарт, схований за цією історією, адресований радше дорослому, що читає її дитині. У багатьох чоловіків він викликає посмішку розуміння.

В. Ч.: Головний герой цієї казки - Сулейман - мав 999 сварливих дружин і одну люблячу Балкіс. Як гадаєте, чи не міг Кіплінґ ототожнювати себе з Сулейманом і яке місце посідає у історії про Метелика Кіплінґова дружина - Керрі?

Д. В.: Легко припустити, що "Метелик" є нарисом із життя самого Кіплінґа. Його дружина Керолайн була, без сумніву, "владна жінка", але й мала велике значення для його творчого життя - обговорювала із ним чернетки тощо. Він поважав її думку щодо читацьких смаків. Балкіс - це Керрі.

В. Ч.: Кіплінґ сам малював ілюстрації для своїх "Таких Собі Казок". Чи багато є видань з ілюстраціями інших художників?

Д. В.: "Такі Собі Казки" вийшли у 1902-му, ілюстровані автором; МакМіллан незабаром видав інше видання із кольоровими акварелями Джозефа Ґлісона. З тих пір, багато-багато майстрів та видавців з різних країн світу віддали належне силі цих позачасових історій... Але маю сказати, мені особисто найбільше подобаються чорно-білі малюнки самого Кіплінґа. Вони - справжній взірець.

В. Ч.: Що ви можете сказати про ілюстрації Володимира Штанка з українського видання книги, здійсненого "Видавництвом Старого Лева?" Чи є щось спільне між авторським баченням і малюнками молодого українського художника?

Д. В.: Маю зізнатися, серед численних ілюстрованих видань, що я зібрав, версія із малюнками Володимира Штанка вражає оригінальністю: вони чудово пасують оповіді, а стиль та енергія композиції запам´ятаються надовго. Сам Кіплінґ би схвалив ці витвори мистецтва! Вони "глибші за штукатурку".

В. Ч.: Чи мала б перспективу на англійському ринку така ілюстрована книга, видана в оригіналі?

Д. В.: Хоча українське видання "Метелика" - одне з найкращих, що я бачив, я не впевнений, що навіть із розкішними малюнками Володимира Штанка вони б добре продавалися в Англії мовою оригіналу: Кіплінґові твори надто широко розповсюджені, відколи на них не поширюється авторське право.

На фото: Перекладач книги українською мовою Володимир Чернишенко та Джон Вокер привезли «Метелика» до будинку Кіплінґа