Re: цензії

03.05.2026|Віктор Вербич
Попри простір безперервної війни та пітьму безчасся
29.04.2026|Буквоїд
Після смерті. Як у повісті «Повернення» Максим Бутченко поєднав Маріуполь, чужі тіла і впертий пошук родини
28.04.2026|Аркадій Гендлер, Ужгород
Для поціновувачів полікультурного минулого України
27.04.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Світлі і добрі тексти ― саме їх потребує малеча
25.04.2026|Галина Новосад, книжкова оглядачка, блогерка, волонтерка
«Містеріум»: простір позачасся і прихованих зв’язків
Магія дитинства, або Початок великої дороги
23.04.2026|Віра Марущак, письменниця, голова Миколаївської обласної організації НСПУ
Римована магія буденності: Літературна подорож сторінками книги Надії Бойко «Сорока на уроках»
23.04.2026|Ігор Зіньчук
Пізнати глибше, щоб відновити цілісність
16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, Львів
Дух щемливого чекання
16.04.2026|Олексій Стельмах
Майбутнє приходить зненацька
Головна\Події\Презентації

Події

25.01.2010|14:06|Буквоїд

Презентація «Словника неперекладностей»

27 січня о 15-00 в Центрі польських та європейських студій НаУКМА (вул. Волоська 8/5, 6 корпус, підвальне приміщення) під час семінару «Дослідження європейського концептуального простору в українському контексті» відбудеться презентація першого тому видання «Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей».

Цей дослідницький проект є результатом співпраці українських і французьких вчених – філософів, філологів, політологів, правників. Ідея викласти європейську філософію у вигляді «Словника неперекладностей» належить учениці (та опоненту) М. Гайдеґґера професору Барбарі Кассен. Це перша в історії філософії спроба зібрати разом неперекладності – такі філософські терміни, переклад яких з однієї мови на іншу створює певні проблеми. Через це виникає потреба герменевтичного дослідження специфічних для кожної мови термінологічних конструкцій та особливостей їх функціонування. Для українських перекладачів та співавторів проекту праця над Словником стала особливим викликом насамперед через те, що завдання відтворити українською мовою одразу весь космос європейського філософування потребувало залучення всіх існуючих та відкриття нових можливостей україномовного філософського дискурсу.

  «Відбір словникових статей є результатом подвійного дослідження, діахронічного та синхронічного. Діахронія – для роздумів про переходи та розгалуження: від грецької до латини, від латини античної до схоластичної, а потім гуманістичної, з моментами взаємодії з єврейською та арабською традиціями; від давньої мови до народної; від однієї народної мови до іншої; від однієї традиції, системи та філософської мови до інших; від одного поля знань та логіки до інших. Синхронія – щоб зафіксувати сучасний стан, окреслити національні філософські пейзажі; тут стикаєшся з нездоланною розбіжністю забутого та новознайденого: явища без відповідників, чужорідні запозичення, дублети, лакуни, «фальшиві друзі перекладача», спотворені значення, які в кожній окремій мові позначають кристалізацію тем та спеціалізацію призначення» (Барбара Кассен)

Інформація: «Дух і Літера»



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

03.05.2026|06:51
«Подвиги Геракла: Стратегія перемоги у міжнародних відносинах»: вийшла друком книжка українського дипломата Данила Лубківського
03.05.2026|06:49
У перекладі польською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
30.04.2026|09:22
Оголошено переможців Всеукраїнського конкурсу «Стежками Каменяра» – 2026
29.04.2026|10:20
До Луцька завітає автор книжок-бестселерів Володимир Станчишин
28.04.2026|10:53
«Вавилон. Точка перетину»: в Києві відкриється фотовиставка акторів та військових Антона Прасоленка і Ярослава Савченка
28.04.2026|10:46
1-3 травня у Львові відбудеться ювілейний Ukrainian Wine Festival
28.04.2026|10:43
У Львові відбудеться благодійний вечір Артура Дроня
23.04.2026|09:27
Французький джаз в «Книгарня «Є»
22.04.2026|09:51
Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
22.04.2026|07:08
«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти


Партнери