Re: цензії

31.07.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Закохатися в життя — означає повернутися до себе
29.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Без миті немає вічности
26.07.2026|Ігор Зіньчук
У полоні Чугайстра
22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків
«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
21.07.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Бути Небом ― це любити всіх
20.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Різьба на долонях
20.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикант
Бути переможцем — це вибір
18.07.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Промені любові осонцюють життя
18.07.2026|Михайло Жайворон
Червона нитка крові нового роману Петра Білоуса
14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналістка
Коли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»
Головна\Події\Презентації

Події

25.01.2010|14:06|Буквоїд

Презентація «Словника неперекладностей»

27 січня о 15-00 в Центрі польських та європейських студій НаУКМА (вул. Волоська 8/5, 6 корпус, підвальне приміщення) під час семінару «Дослідження європейського концептуального простору в українському контексті» відбудеться презентація першого тому видання «Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей».

Цей дослідницький проект є результатом співпраці українських і французьких вчених – філософів, філологів, політологів, правників. Ідея викласти європейську філософію у вигляді «Словника неперекладностей» належить учениці (та опоненту) М. Гайдеґґера професору Барбарі Кассен. Це перша в історії філософії спроба зібрати разом неперекладності – такі філософські терміни, переклад яких з однієї мови на іншу створює певні проблеми. Через це виникає потреба герменевтичного дослідження специфічних для кожної мови термінологічних конструкцій та особливостей їх функціонування. Для українських перекладачів та співавторів проекту праця над Словником стала особливим викликом насамперед через те, що завдання відтворити українською мовою одразу весь космос європейського філософування потребувало залучення всіх існуючих та відкриття нових можливостей україномовного філософського дискурсу.

  «Відбір словникових статей є результатом подвійного дослідження, діахронічного та синхронічного. Діахронія – для роздумів про переходи та розгалуження: від грецької до латини, від латини античної до схоластичної, а потім гуманістичної, з моментами взаємодії з єврейською та арабською традиціями; від давньої мови до народної; від однієї народної мови до іншої; від однієї традиції, системи та філософської мови до інших; від одного поля знань та логіки до інших. Синхронія – щоб зафіксувати сучасний стан, окреслити національні філософські пейзажі; тут стикаєшся з нездоланною розбіжністю забутого та новознайденого: явища без відповідників, чужорідні запозичення, дублети, лакуни, «фальшиві друзі перекладача», спотворені значення, які в кожній окремій мові позначають кристалізацію тем та спеціалізацію призначення» (Барбара Кассен)

Інформація: «Дух і Літера»



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери