Re: цензії

Василь Ґабор згадує, як у 2002 році разом із другом вирішив видати «Приватну колецію»: «Ця антологія – приватний погляд на літературу 80-х років і ми в жодному разі не хотіли нав’язати власне бачення. Скоріше, ми хотіли впорядкувати ті твори, до яких хочеться повертатися». І навіть коли виникли проблеми з фінансуванням, видавців це не зупинило: «Ми ризикнули – і стався медіа-успіх. Але, нажаль, в Україні не завжди медіа-успіх перетворюється в комерціний. Всі говорили про «Приватну колекцію», але наш борг видавцю був таким, що ми мали б продати наші помешкання. Це було справжнє божевілля. Та зробити щось подібне без доброго божевілля – неможливо».

Щойно тираж «Приватної колекції» розпродався, Василь Ґабор започаткував нові проекти, серед них «Майстри перекладу» та антологія жіночої прози «Незнайома». «Як ви думаєте, для чого наркомани купують травку? Для кайфу. А для чого ми видаємо книжки? Для того самого» - пояснює він.

Поради від Василя Ґабора тим, хто хоче видати книгу:

У вас має бути оригінальна ідея. Робіть те, що ніхто до вас не робив.
Розповідайте про ідею друзям. Гуртом буде легше її реалізувати
Ризикувати треба. Але прораховуючи.
В Україні найдієвіший спосіб промоції книги – це зустрічі автора з читачами та читання.
Прагніть більшого – і до середини дострибнете.

«Я сію в бетон. Іноді проростає» - Юка Гаврилова, літературний агент.

Її називають найуспішнішим літературним агентом в Україні. Сама Юка ставиться до такого визначення зі скепсисом: «Якби я їздила на Rolls-Royce, тоді в мене були б конкуренти. Адже поки автор не заробить грошей – не заробляю я. Я сію в бетон. Іноді проростає».

Робота літературного агента – це світова практика, але в Україні вона лише набирає обертів: «Більшість видавців не любить агентів, адже мною маніпулювати складніше, аніж автором. Моя робота – це спілкування з видавцями та письменниками, розуміння їх потреб. Можна сказати, що я – милиці для тих письменників, що не хоче або не може спілкуватись».

Поради Юки Гаврилової молодим авторам:

Якщо ви збираєтесь видавати власну книгу, уявіть себе на базарі біля бабусі, що торгує насінням. Якщо у вас немає бажання та сил, умовно кажучи, стати біля неї та власноруч продавати свій продукт – не зголошуйтесь видаватись власним коштом.
Видавці потрапляють під магію готового продукту. Якщо у вас є видана книжка – до вас поставляться уважніше.
Заради першого видання треба піти на жертву. Єдиний ваш внесок – це відмова від гонорару.
Треба знати кому ви пропонуєте свій продукт. Дізнайтеся більше про видавництва, в які надсилаєте рукопис. Не треба потикатися з порно туди, де видають дитячу літературу,.
В книжковому магазині полиці розташовуються згідно з жанрами. Пам’ятайте, що ваша внижка повинна мати ознаки певного жанру.
Працюйте. Існує така цифра – десять тисяч. Це кількість годин роботи, після яких приходить успіх. Лише тоді ви зрозумієте чого досягли і чи варто цим займатись далі.

«Настав той час, коли читач обирає якість» - Мар’яна Савка, співзасновниця та головний редактор «Видавництва Старого Лева».

Чути прагматичні поради від поетеси Мар’яни Савки було особистим відкриттям. Вона не просто «розклала по полицям» роботу успішного видавництва, а й розповіла про особливу метафізику професії. «Запитайте себе: навіщо вам це потрібно? Адже видавати книжки треба лише в тому випадку, якщо ви усвідомлююте, що книжки вашого видавництва змінюють реальність читача, впливають на суспільство, надають щастя іншим та роблять щасливими особисто вас» - говорить вона.

Поради видавцям від Мар’яни Савки:

Вам потрібна команда. Видавнича справа – це ринок творчості, а це означає, що ваша команда має складатись з творчих людей. Зробіть так, щоб кожний у вашому видавництві бачив перспективу розвитку.
Для того, щоб досягнути чогось у видавничій справі, вам треба створити якісний продукт. У вас має бути цікавий автор, професійні перекладачі та редактори, стильний дизайн та ілюстрації, високий рівень поліграфії. Зараз настав час, коли читач обирає якість і його неможливо спокусити дешевими макулатурними книжечками.
Не варто вирішувати чи видавати книгу лише через враження від рукопису. Важливо спілкуватись з автором. Ви маєте розуміти, яку аудиторію він приведе до вас, як до видавця.
Мало просто рекламувати свій продукт. Навколо нього треба створювати свято. Використовуйте різні канали інформації, публікуйте на сайті та в соціальних мережах новини про авторів та у видавничій галузі. Дуже важливо розкрутити книгу під велику подію або виставку. Наприклад, Форум Видавців або Книжковий Арсенал.
Але слід пам’ятати, що метафізика вашої улюбленої роботи важливіша за маркетингові ходи.

«Ідеальний автор має бути працелюбним» - Світлана Скляр, головний редактор видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля».

Головний редактор одного з найбільших в Україні видавництв розказала, яким, на її думку, має бути ідеальний письменник.

Автор має бути компетентним та добре розумітися на тому, про що він пише.
Письменник повинен бути активним. Слід стати ядром спільноти творчих людей, які про цього письменника згодом можуть розказати.
Працюйте зі словниками та довідниковими виданнями.
Ідеальний автор має бути працелюбним. Адже більшість письменників спочатку отримували відмови. Будьте готові багато писати та переписувати.

«Вірити у власну геніальність – так само не продуктивно, як вірити у те, що нічого не вийде» - Ростислав Семків, директор видавництва «Смолоскип».

Він впевнений - якщо б видавці не були ідеалістами, вони б не видавали книжки. Але у цій професії існує як ідеалістичний вимір, так і прагматичний. Тому, якщо ви вирішили видавати власну книгу, слід звернути увагу на поради Ростислава Семківа.

Перед бестселлером має бути значна практика письма. Це може бути не лише художні тексти, а й журналістика чи наукова праця. Головне тут – перебувати в письмі.
Аудиторію треба будувати. Уявлення про те, що десь є люди, які тільки і чекають, щоб ви видали свій текст, і одразу кинуться купувати вашу книгу – хибне.
Активізуйте профілі в соціальних мережах. Добре, якщо у вас буде блог, як майданчик, де ви постійно тренуєтесь писати. Ви також можете зробити промо публікацію, наприклад, на ISSUU.
Ніколи не ставтеся до редактора агресивно. Він не хоче зіпсувати текст, а зацікавлений в його покращенні.
Ви маєте змиритися з тим, що слабкі тексти треба вилучити, а сильніші – друкувати. Слід провести цю диференціацію. Вірити у власну геніальність – так само не продуктивно, як вірити у те, що нічого не вийде.
Раджу, особливо поетам, брати участь у читаннях. Адже важливим є не тільки текст, а і ваша постава як поета.
Коли книга вийшла – ваша робота не закінчується. Варто подбати про презентації, фіксувати відгуки та рецензії, запланувати промо-тур чи запропонувати промо-ролик.
Не бійтеся відмов. Бійтеся відсутності натхнення!