Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Події

18.06.2018|18:26|Буквоїд

Юлія Чернінька: Пишу серію казок про лицаря Смарагдієвого ордену, мрію про екранізацію

У видавництві “Самміт-Книга” побачила світ перша дитяча книжка Юлії Чернінька “Лицар Смарагдієвого ордену”. Під час чат-конференції на сайті “Главред” розказала про своюб нову роботу та відповіла на запитання читачів.

Юліє, вітаю! Я купив Вашого "Лицаря" на Книжковому Арсеналі. Хочу Вас привітати з прекрасним дебютом у дитячій літературі! Дуже гарно написано! Буде продовження?

Щиро дякую Вам! Надзвичайно приємно. Так, продовження буде. Вже навіть написана друга книжка, я зараз її редагую.

 

Ваша книжка "Лицар Смарагдієвого ордену" розрахована на дітей якого віку? Чи буде вона цікавою зовсім маленьким?

Книжка розрахована на дітей віком від 6 до 14 років.

Юлю, чи є такі книжки, які перевернули ваш світ або змінили вас?

“Не відпускай мене” Кадзуо Ішігуро. Це надзвичайно пронизлива історія, після прочитання якої ще довго ходиш під враженням. Довго не відпускає. І хоч зазвичай я не захоплююся фантастикою чи антиутопією, але тут дуже багато людського, життєвого та болючого одкровення.

 

Які моменти життя вам хотілося б прожити ще раз?

Сподіваюся, що все цікаве ще попереду. А все хороше зберігаю в серці.

 

Доброго дня. А яка в дитинстві у вас була улюблена книга, казковий персонаж? І чи є зараз у вас такі книжки, які ви часто перечитуєте? Дякую!

У дитинстві обожнювала Карлсона, перечитувала безліч разів. Зараз не перечитую. Вистачає одного разу, адже читаю поволі, зі смаком.

 

Юліє, а ви маєте якісь політичні амбіції? Нині це модно серед діячів культури, та й письменники час від часу пробують себе в цій сфері…

Ні, таких амбіцій не маю.

 

Чи багато автобіографічного у ваших творах? Є якісь персонажі, яких ви писали з себе?

Ні, автобіографічного немає.

 

Навіщо були такі і стільки фізіологічних подробиць у "Хуторі розбещених душ"? Навіщо сцени насильства? Це - епатаж, спроба виділитися, зіграти на найпримітивніших інстинктах людей? І чи плануєте ви писати й надалі в такому стилі, чи ви його вже "переросли"?

Це — не епатаж і не спроба виділитися. Роман вийшов таким, яким вийшов. Можливо, дещо гіперболізовано. Але в житті, думаю, буває і гірше. :)

 

Серед перших читачів книжки "Лицар Смарагдієвого ордену" були і діти народного депутата України Борислава Берези

 

 Юліє, яких принципів ви дотримуєтеся у вихованні дітей? В якому віці дасте їм почитати ваші з сестрою твори?:)

Вони прочитають їх тоді, коли підростуть. І якщо їм це буде цікаво.

 

Як ви ставитеся до політики заборон, яку зараз проводить українська влада? Чи варто, з вашої особистої точки зору, було забороняти російські казки про Іллю Муромця?

Ми знаходимося у стані війни з Росією. Тому заборони продиктовані передусім цим. Коли завершиться війна, тоді можна буде розмірковувати — правильно це, чи ні.


Вітаю, шановна Юліє. Політичне питання. Один із найпотужніших українських письменників Василь Шкляр не раз наголошував, що вважає, що “Донбас не вартий життів найкращих українців”, що це - “українська гангрена”… А як вважаєте ви, чи повинна Україна боротися за Донбас і Крим?

Так, повинна. Донбас і Крим — це Україна.

 

Чи вважаєте ви правильним прирівнювати радянське до російського (у сенсі культурного продукту), відмовлятися й забороняти рівнозначно одне й інше? чи правильно, що зараз зникає з широкого ужитку все-все, створене за радянських часів? Чи не позбавляємо ми себе якихось достойних книжок, фільмів, літературних творів, коли косимо все під одну гребінку, сліпо відкидаючи все російське чи радянське? Як не перейти межу і не втратити "гамузом" цінних культурних здобутків, як фільтрувати з розумом?

Це не зовсім правильно. Очевидно, що до цього питання варто ставитися більш прискіпливо.

 

Які епітети та порівняння у вас, як у письменниці, викликають наші політики, представники влади?) З чим би ви порівняли все те, що відбувається під куполом ВР?

Це — відображення всього суспільства загалом. Політики такі, якими ми їм дозволяємо бути.

 

Юліє, що ви думаєте про ситуацію з Олегом Сенцовим? Чим ще Україна може посприяти його звільненню?

Олег Сенцов має бути на свободі. Ми повинні зробити для цього все. Він оголосив, що буде голодувати доти, доки не звільнять усіх бранців. Це — надзвичайно сильна позиція мужньої людини.

 

Чи знайдуть відображення у ваших творах сьогоднішні події в Україні, нинішні стосунки між українцями і росіянами?

Можливо, колись. Але не зараз.

 

З чого почалася ваша письменницька робота, захоплення писанням?

З коротеньких оповідань. Взагалі, я з раннього дитинства щось писала, нотувала собі у записничок. Часом зачитувала сусідам, однокласникам. Найулюбленішим завданням в школі був твір на вільну тему. Він завжди виходив надто великим, тож доводилося скорочувати.

 

Улюблений український письменник і чому?

Мені подобається Марія Матіос, її книги мають свій особливий та неповторний колорит. Читаю Сергія Жадана, сподобався останній роман "Інтернат". Дуже прийшлася до смаку книжка Любка Дереша "Спустошення".

 

Розкажіть, які у вас стосунки із колегами по літературному цеху?

У нас нормальні стосунки. Ми не заважаємо одне одному.

 

Які теми, ідеї, герої здатні об’єднати українців сходу і заходу? Чи вони настільки різні, що спільного майбутнього у них немає?

Теми миру, єдності, спільного майбутнього. Іншого шансу у нас немає. Нас єднає спільна історія, наші пращури. І важливим моментом є одна мова.

 

Найгучніший ваш із сестрою роман “Хутір розбещених душ” у одних викликав захоплення сміливістю і новим прочитанням релігії, у інших… скажімо так, прямо протилежні відчуття) Перше. Яким ви уявляли свого читача, створюючи такий роман? Якими якостями наділена ця людина? І який, як би вам хотілося, мав би бути результат читання цього тексту? Які думки, відчуття, викликані в читача, були вашою ціллю? Друге. Як реагували на “Хутір…” священики чи глибоко віруючі люди?

Мені не відомо, якою була реакція глибоко віруючих людей. І яким чином замірювати цю глибину? З одного боку, була реакція літературної тусівки. А з іншого — звичайних читачів, які досі підходять і дякують нам за книгу.

 

Як ви ставитеся до такого явища як гей-парад, який учора пройшов Києвом?

Кожен має право мати право.

 

Доброго дня, пані Юліє. Таке дуже загальне питання до Вас, але цікава Ваша думка. Як би ви оцінили на даний момент сучасну українську дитячу літературу, наскільки активно розвивається вона? Чи є на неї попит, або ж читачі, а точніше, напевно, їхні батьки надають перевагу книжкам зарубіжних письменників або перевіреним і давно відомим казкам? Чи задоволені ви попитом на вашу книгу? Дякую.

Українська дитяча література дуже добре розвивається. Я це бачу, як звичайний споживач. Дуже часто купую своєму синочкові різні казки. Прекрасне оформлення та наповнення. Попитом на "Лицаря..." задоволена.

 

Юліє, над чим працюєте зараз? І ще цікаво, хто ви за фахом і чи працюєте за спеціальністю?

На даний момент я працюю над продовженням "Лицаря Смарагдієвого ордену". У моїх планах вже є три книжки. Щодо фаху. У мене дві вищі освіти: музична та журналістська. Працюю, як журналіст.

 

В чому для вас полягає основна відмінність у писанні для дорослих і для дітей? В чому складніше творити дитячу літературу?

Мені здається, що до написання дитячих книжок треба бути готовим. Я давно мріяла написати казку, але розуміла, що для цього мені треба мати свою дитину. З появою сина дитяча книжка написалася дуже легко.

 

Чи існують для вас у літературній праці якісь табу? Бо, коли читаєш “Хутір розбещених душ”, здається, що ні… :)

Звісно, що існують. Почитайте інші книжки.

 

Чи може письменник бути нині поза політикою і тим, що відбувається в країні?

Не може письменник бути поза політикою. Ми не маємо права бути як страуси і ховати голову в пісок. Нині йдеться про те, бути чи не бути Україні. Скажу навіть різкіше — бути чи не бути усім нам. І, по-моєму, уникати цього всього ми не маємо права.

 

Чи плануєте продавати права на видання “Лицаря Смарагдієвого ордену” за кордон?

Звісно, якщо надійдуть пропозиції.

 

Що для Вас як для письменниці є мірилом успіху? Тиражі книжок? Гонорар? Чи увага і відгук Ваших читачів?

Увага та відгуки читачів. Для мене немає нічого ціннішого, ніж позитивний відгук читача.

 

Ви не боїтеся, що Ваш роман будуть порівнювати із “Гаррі Поттером”?

Ні. От я ж не порівнюю, бо не читала “Поттера”.

 

Чи плануєте Ви продовжити написання серії книжок про лицаря Смарагдієвого ордену?

Так, планую саме серію книжок.

 

Юліє, буктрейлер до “Лицаря Смарагдієвого ордену” дуже гарно зроблений. Я б сказав — по-кіношному. Чи плануєте Ви писати сценарій до фільму за своїм романом. Бо, виглядає, що може вийти гарне кіно.

Так, я би хотіла, щоб ця книжка зацікавила кіношників. Подивимось, час покаже. :)

 

Юлю, чи правда, що, коли ви з сестрою тільки-но починали писати, один із ваших перших творів був російською? Цікаво - чому?) Як так сталося, що проби пера двох львів’янок були російською? Для вас зараз принципово, якою мовою писати, чи ви не виключаєте експериментів із писанням російською?

У нас у родині батько спілкувався російською, мама — українською. Ми, діти — також українською. Вдома була дуже велика бібліотека. Я перечитувала усі ці книги по кілька разів, особливо захоплювалася історичними романами. В той далекий час більшість книжок також була російською мовою. Мабуть, тому оповідання було таким. Мені тоді було 16 років. Вважайте це дівочим експериментом. Зараз принципово пишу українською, адже це мова, якою я думаю.

 

Вчора дочитала книгу :) отримала море задоволення. Наче на кілька днів повернулась у дитинство. Я перечитала багато дитячої літератури, але точно можу сказати щодо "Лицаря..." - жодного епігонства в ньому немає. Питання: як реагує на казку твій син, Ярослав? Чи читала ти вже йому? Адже не кожній дитині мама може подарувати справжню казку, написану у книжці :)

Дякую. Він тримає її в руках, гортає, а потім сам починає вигадувати: “Одного разу...”. :)

 

Юліє, чи хотіли б ви, аби ваші літературні твори вивчалися у школі на уроках української літератури? А також ваше бачення того, чому в наших школах часто дітям прищеплюють нелюбов до читання як такого?

Я хотіла б, щоб мої книжки читали. Не завжди те, що викладають в школі, читають. Скажу, що не все, що пропонувала школа, мені самій сподобалося.

 

Для дітей якого віку ваша книжка "Лицар Смарагдієвого ордену"? Чи матиме ця книга продовження?

Так, продовження буде. Книжка для дітей 6-14 років.

 

Вітаю. Після перегляду буктрейлеру книги "Лицар Смарагдієвого оредну" мимохідь ловив себе на думці, що чимось нагадує "Гаррі Поттера" Джоан Роулінг. З книгою ще не мав змоги ознайомитися. Це у буктрейлері проявилася схожість на історію Гаррі Поттера, чи ви справді надихалися цією історію під час створення власної книги? Як реагуватимете, якщо з*являться закиди про списані з поттеріани мотиви? Дякую!

Карколомні, чарівницькі пригоди хлопчика — це не лише "Гаррі Поттер". У світі є сотні тисяч книжок про боротьбу зі злом. Просто знають про них лише в країнах, де вони були надруковані. До ймовірних порівнянь ставлюся спокійно. Навіть більше — позитивно.

 

Юлю! Раніше ви писали романи у співавторстві із сестрою... Поява вашого "сольного проекту" означає, що ваш "дует" розсипався? Чи ви й надалі продовжуватимете спільну творчість із сестрою? Чи можна очікувати, що з-під вашого "сольного" пера з´являться не лише дитячі твори, але й книжки для більш дорослої аудиторії?

Дует не розсипався. Просто наразі ми працюємо окремо. Мешкаємо у різних містах. “Дорослий” роман у мене вже є. Але — на все свій час.

 

Чи можна прожити в Україні, заробляючи виключно письменницькою працею, а тим більше - писанням для дітей? Письменництво - це ваш основний заробіток, чи ви працюєте й в інших сферах?

Мрію, що колись письменництво буде моїм основним заробітком. Маю на увазі не лише написання книжок, але й кіносценарії, мультики тощо. Зараз працюю ще і журналістом.

 

Доброго дня, Юліє! Що спонукало і надихнуло вас спробувати себе в жанрі дитячої книжки? Як прийшли до створення "першої ластівки" в цьому напрямку?

Захотіла написати для свого сина чудову казку, яка би йому подобалася. У мене це вийшло. :)

 

Юліє, хто став прототипом головного персонажа книги "Лицар Смарагдієвого ордену"?

Мій синочок. Ярослав.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери