Re: цензії

У рамках Книжкового Арсеналу відбулася особлива подія – презентація українських перекладів двох найвідоміших книг Ернеста Гемінґвея «Старий і море» та «Фієста. І сонце сходить», що днями побачили світ у «Видавництві Старого Лева».

Про українське перезавантаження творчості Ернеста Гемінґвея говорили головний редактор видавництва Мар`яна Савка, перекладачі Віктор Морозов та Ганна Лелів, дизайнер серії книг Назар Гайдучик та автор передмови до книги «Фієста. І сонце сходить» Сергій Жадан. Про нелегкий рік перемовин щодо авторських прав на твори Гемінґвея, про особливості перекладу прізвища автора, про велич письменника і труднощі перекладацької роботи та багато іншого розповіли учасники зустрічі.

«Гемінґвей – це величезна глиба, яку неможливо перекласти одному автору, – говорила Мар`яна Савка. – Тому ми звернулися до кількох перекладачів як старшого покоління, так і нової школи. Так, перша книга вийшла у перекладі Володимира Митрофанова, друга – Віктора Морозова. Третя книга, що зараз готується до друку, побачить світ у перекладі Ганни Лелів».

Читайте також: 10 зіркових гостей Книжкового Арсеналу-2017

Про свій досвід роботи над твором розповів Віктор Морозов: «Коли мені запропонували перекладати Гемінґвея, я дуже зрадів. Згадав, як у студентські роки читав його роботи. Думав, що буде легко, адже у Гемінґвея короткі речення. Почав працювати і побачив, що не так все просто. Бо це як у теорії айсберга – 1/9 вгорі, а 8/9 сховані в глибині, і врешті ніхто не знає, окрім автора, що там мало бути заховано. Тож перекладачу треба зазирнути під воду на той айсберг, як аквалангісту. Радитися не було з ким, автора вже немає. Тому довелося вгадувати, домислювати. І робота виявилась не такою простою, як я собі вважав. Проте це був дуже цікавий досвід».

«Читання нового перекладу «Фієсти» було як дивовижне дежавю, – ділилась враженнями Мар`яна Савка. – Воно пов’язане з тим, що я Гемінґвея читала ще юною, і таке відчуття, ніби ти знову повертаєшся у свою молодість, проходиш якість такі бентежні речі. І взагалі, мені дуже легко читався цей переклад».

«Я відчула передовсім велику відповідальність, коли мені доручили перекладати Гемінґвея, – розповідала про свою перекладацьку роботу Ганна Лелів. – Бо перекладати такого автора дуже відповідально, радісно і почесно. Я вже закінчила переклад, а саме збірку оповідань під назвою «Чоловіки без жінок». Вперше її було видано 90 років тому. І вона дуже різнопланова: тут є оповідання про кориду, особисті стосунки, розлучення, смерть, кохання…. Саме така тематична різноплановість є великим викликом для перекладача, бо всі ці герої з різних світів та говорять по-різному. І перекладачеві треба передати кожного з персонажів особливим, а також загальний стиль автора. Мені було цікаво шукати виходи з цих ситуацій. Я певна, коли книга вийде, ми матимемо можливість прочитати Гемінґвея по-новому».

Читайте також: Одразу дві найвідоміші книги Ернеста Гемінґвея вийдуть в Україні

«Насправді одним із найважчих і найважливіших моментів на період роботи стало питання, як же перекладати ім’я автора, – зізнається Мар`яна Савка. – Найпростіше було з Ернестом (сміється – авт.). Переклад прізвища став головоломкою, ми мали близько 10-ти варіантів. Зверталися до фахових перекладачів і врешті затвердили варіант «Гемінґвей».

За словами Сергія Жадана, кожне покоління потребує нового перекладу такого класика, як Гемінґвей. «Рік за роком відходять, покоління міняються, але Гемінґвей завжди залишається з нами. Я так і назвав передмову «Гемінґвей, який завжди з тобою». Такі речі, як Гемінґвей, потребують повторного перекладу і прочитання. Ті, хто читав у 16 років, мусить перечитати твори і у 30. Змінюється мова, мовна атмосфера. Бо мова українська, наприклад, 1987 і 2017 років – це різні мови. Тому актуалізація необхідна. Новий час, нова мова, новий переклад».

Читайте також: Сергія Жадана дозволять потягати за язик

Як каже поет, сьогодні Гемінґвея згадують часто і намагаються накласти його твори на наші реалії. Проте зводити ідею Гемінґвея до заперечення війни не зовсім правильно.

«Так, Гемінґвей засуджував війну і часто давав пацифістські настанови. Але у нього є і настанови про те, що людина має право захищати свої права, переконання, свою свободу і свою Батьківщину, і народи та суспільства мають право захищатися від агресії. Це важливо. Це те, про що забувають всі, хто намагається проповідувати капітальний пацифізм. Важливо активізувати Гемінґвея у контексті того, про що він говорив – про людську гідність та гідність суспільства, і про неприпустимість здачі своєї свободи і своїх переконань. Це речі, які є актуальними і сьогодні для нас».

Чому книги мають саме таке дизайнерське та поліграфічне втілення розказав художній редактор видавництва, автор дизайну серії Назар Гайдучик. «Ми долучили до роботи над різними творами різних художників. Наприклад, автором ілюстрацій до книги «Старий і море» є Слава Шульц, обкладинку до «Фієсти» намалювала Оксана Йориш. Тож я поставив собі за мету зробити дизайн максимально функціональним та універсальним, який би служив ланцюжком між різними стилями і, водночас, щоби відчувалось, що книги є серією. Також ми вирішили зробити логотип серії, і в результаті на обкладинці з’явився штамп із зображенням Гемінґвея. Цей штамп є символом чогось вічного і важливого».

На завершення зал наповнив «голос Ернеста»: у виконанні Віктора Морозова прозвучав уривок книги «Фієста. І сонце сходить».