
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Письменниця Оксана Забужко знову влізла у танк
Презентація книги "І знов я влізаю в танк…" письменниці Оксани Забужко відбулась 17 вересня під час Форуму видавців.
"З 2004-го російські пропагандисти в Європі дуже послідовно творили образ України як розколотої на прозахідну і проросійську. Наче одна її частина – це матінка Австрія, а інша – технологічно та історично належить Росії. Але ж слухайте, а де при таких розкладах власне Україна? – розводить руками письменниця Оксана Забужко - Цю "історичну правду" широким потоком ніс Russia Today. Європу 10 років готували до поділу України, вели проти нас інформаційну війну. У кожному регіоні була своя правда. Люди не знали, що відбувається у сусідній області. Тим більше - за Збручем. Завтра вам скажуть, що це вже інша країна, і ви повірите.
Оксана Забужко каже, що письменник в умовах інформаційної війни опиняється на передовій.
"Бо у нього підвищена чутливість на всяке маніпулювання мовою. Часто, щоб це помітити, треба стати отими дуже лихими людьми – нашими супротивниками. Але все одно до кінця їх не зрозумієш, тому що зло бездонне. Як казав один боснійський автор у своєму оповідань: те, що сталося, могли передбачити або дуже лихі люди, або добрі пси. Так-от, письменник мусить бути добрий псом, якщо він чогось вартий.
З весни 2014-го я перебуваю у режимі масового оптимізму. Зрештою, хто такий оптиміст? Це - добре поінформований песиміст. Бо так на тебе чекають тільки приємні розчарування. Я уявляю, як здивувався Путін весною 2014-го, коли Україна не впала йому в руки, як спіле яблуко. Ніби все було готово і зачищено. Не врахували тільки один фактор - стихійного спротиву. Думали, що Харків проплачений, Одеса теж. Хто міг би передбачити, що під час спроби захоплення облдержадміністрації бойовиків у Запоріжжі обсиплють місцеві тітки борошном і яйцями? Змилуйтесь.
Письменниця підкреслює, що зараз митцям важливо їздити на південь і схід України.
"Там українська культура витіснялася на маргінеси, а то й взагалі не допускалася. Господи, вони ще у 2003-му проводили конференцію "Три страны – один народ". А скільки було організацій такого роду, як працювали з молоддю, а плюс до всього Московський патріархат. Здавалося, треба тільки запустити спецгрупу, яка над облдержадміністрацією підійме прапор – і все готово. А тут люди зробили з них тісто. Оце зайдіть в інтернет і подивіться.
Ця книжка про інформаційну війну, але не ту, про яку говорять по телевізору. Бо сучасні війни – це не бомбардування міст, це – бомбардування мізків. Поїдьте у Маріуполь – там усім потрібна психологічна допомога. Подивіться на це місто, що вмирає під тиском інформаційного терору. Люди 2 роки поспіль живуть у режимі "Здадуть – не здадуть". Тож цілком зрозуміло, що вони виїжджають, закривають бізнес та забирають речі. Україна опинилася на передньому краї цієї війни, як Червона Шапочка в лісі. Завдяки нам Європа починає розуміти, наскільки велику загрозою є путінська Росія для сучасного цивілізованого світу".
Нагадаємо, у Львові до 18 вересня триває 23-й книжковий Форум видавців. Програма заходу налічує 1259 подій. Прибули 996 учасників із 28 країн. Тема цьогорічного Форуму - "Межі кордонів".
Володимир ГРИСЮК
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем