Re: цензії

Неймовірно щемливу книгу Кадзуо Ішіґуро «Не відпускай мене», яка вийшла українською у ВСЛ, презентували у кав`ярні «Дзиґа» письменниця Софія Андрухович, яка працювала над перекладом видання, ілюстратори Назар Гайдучик та Оксана Йориш, які оформили книгу. Модерував розмову Вахтанґ Кебуладзе.

Софія Андрухович розповіла про те, як твір Кадзуо Ішіґуро з`явився українською. Перекладач зазначила, що розглядали відомий роман автора «Залишок дня», але врешті зупинились на «Не відпускай мене». «Мене завжди захоплювала манера Ішіґуро вибудовувати цілий світ з дрібних нюансів. Тобто речі, які дуже важко вербалізувати, він показує так, що читач їх відчуває. Ми з видавцями вирішили зупинитися на цій книзі, бо роман отримав більшу кількість відгуків серед читачів», - говорила Софія.

Вахтанґ Кебуладзе зізнався: те, що Ішіґуро пише від імені дівчинки/жінки, його вразило. «Тут для мене важливе перевтілення автора, бо він чоловік і пише від імені жінки, - зазначив модератор. – Я, як автор, пишу лише від імені чоловіка. Жіночий голос від чоловічої руки – це захоплює з перших сторінок».

«Кадзуо вміє робити так, що ми потрапляємо у середину іншої людини, починаємо рефлексувати з нею, на своїй шкірі відчувати все, що з нею відбувається», - додала Софія Андрухович. Вона також розповіла, що їй подобалось перекладати книгу. «Мені це не було складно, навпаки, дуже комфортно і легко. Я відразу відчула близькість до героїні, хоча це людина зовсім іншої культури, це взагалі ситуація, якої не існує насправді. Але автор робить так, що читач абсолютно вірить в неї, він бачить стіни і тріщини на них, відчуває запах постелі, відчуває ці дитячі переживання героїв».

На думку Софії, цей роман читачі можуть сприймати по різному, але для неї він є повчальним і доводить, що як би погано не було – це не найгірше, що може статися. «Історія дає можливість порівняти своє життя з життями героїв. Коли здається, що ми ведемо якесь жахливе існування і все так несправедливо і тупо, то насправді персонажі роману «Не відпускай мене» ведуть життя значно складніше і жахливіше. Але вони захоплюють тим, що вміють якимось чином приймати цю долю. Хтось може обурюватись, чому вони не протестують проти такого існування, а хтось може взяти з цього для себе урок», - міркувала перекладачка.

Учасники презентації окремо торкнулися і художнього оформлення книги. Розповіли про нього ілюстратори видання – Назар Гайдучик та Оксана Йориш. «Під час роботи над цією книгою ключовим елементом для нас був кінематограф, який відобразився і на дизайні видання. Ми би навіть називали це не ілюстраціями, а стоп-кадрами з кінострічки, яка виникла в нашій уяві після прочитання твору», - розповідав Назар.