
Re: цензії
- 11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. КременчукЖінкам потрібна любов
- 05.03.2025|Тетяна Белімова"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
- 05.03.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськСтефаник у художньому слові Оксани Тебешевської
- 22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУЗоряний "Торф"
- 18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-ФранківськПро Віткація і не тільки. Слово перекладача
- 15.02.2025|Ігор ПавлюкХудожні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
- 14.02.2025|Ігор ЗіньчукЗагублені в часі
- 05.02.2025|Ігор ЧорнийЯке обличчя у війни?
- 31.01.2025|Олег СоловейЗалишатись живим
- 29.01.2025|Ігор ЗіньчукПрийняти себе, аби стати сильнішою
Видавничі новинки
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
Літературний дайджест
Юрій Андрухович. Суперзірки, або Для тих, хто не спить
І все ж Лишега та Кокер мимоволі перетиналися й тут, серед нас.
Стосунки між Олегом Лишегою, поетом, та Джо Кокером, співаком, поки що не з´ясовано. Так принаймні здається мені: жодних розмов про Кокера в мене з Лишегою не виникало. Проте коли обидва вони раптово і груднево відійшли від нас, коли перший уже ступив за межі своєї прощальної дев´ятиденки, а другий наблизився до її кінцевої межі, ми цілком можемо припускати їхню безпосередню зустріч-перетин десь у повільній розміреній черзі інших небесних новоприбульців на шляху до окремого приймального відділення ДЛЯ АРТИСТІВ.
І все ж Лишега та Кокер мимоволі перетиналися й тут, серед нас – не фізично, то душевно, себто у внутрішніх просторах інших людей, поетів і непоетів. З Лишегою вряди-годи можна було навіть побачитись, а Кокера послухати. Я ніколи не забуду, як у франківській легендарній "Легенді" 90-х один з моїх найближчих, також поет, прагнув змінити музику і рішуче цікавився в бармена, чи в того є Джо Кокер, а бармен, не в´їжджаючи, розгублено мимрив, що в нього є тільки Johnnie Walker.
Лишегу ж ми захоплено цитували і тоді, й раніше – себто у 80-ті, а дехто й у 70-ті. Узимку 1986-го я вперше почув, як він сам, тобто це був і голос, і міміка – увесь він, виконує свою неперевершену "Зиму в Тисмениці", зокрема, "Пісню 212". У ній з´являються Том Джонс і Елла Фітцджеральд – своєрідні емблеми тодішніх нічних радіостанцій, усіх цих дивовижних програм "Для тих, хто в морі" і "Для тих, хто не спить": "Так багато суперзірок, // Порослих очеретом – // На одній з них Том Джонс // Співає про зелену, зелену траву: // The green grass of home".
Пісню "Зелена трава біля мого дому" написав не Том Джонс, а виконували її, крім нього, десятки інших музичних героїв, серед яких Джоан Баез, Елвіс Преслі, Джеррі Лі Льюїс, Джонні Кеш та The Grateful Dead. Проте в СРСР її знали винятково як "пісню Тома Джонса", іноді як "англійську народну пісню з репертуару Тома Джонса". Мотив "зеленої трави біля дому" потім успішно здерли совкові "Земляне", і ви це неподобство не тільки пам´ятаєте, але й досі регулярно слухаєте на хвилях усяких "мелодий" та "русских радио".
Натомість "Пісня 212", в якій Лишега закинув свого ліричного астронавта "Тома Джонса" на порослу очеретом суперзірку, стала текстом для культової пісні Віктора Морозова. Якщо ви будете шукати цей твір у Мережі, то надибаєте на цікаві коментарі, а точніше виправлення, від самого Віктора: "Після 17-го рядка треба вставити: "Елла Фітцджеральд мажеться глиною голубою, Елла Фітцджеральд мажеться глиною голубою". Тоді, взимку 86-го, Лишега, дійшовши до цих рядків і прочитавши їх, раптом почав шалено джазувати – мабуть, щось із неї, з Елли, а може з Армстронґа, хоча, припускаю, швидше за все то був його імпровіз для власних голосу, міміки та невидимої труби. Щойно потім він знову повернувся до слів, останніх слів цього вірша. Сьогодні, дев´ять днів "після нього", вони звучать особливо проникливо: "Ми не пропадем у цьому світі! // Ніколи, ніколи не сумуватиму – // Зовсім як дерево низенько над водою".
Одного разу в Америці ми потрапили з ним у гості до жахливо багатого дому. Нас, кількох українських письменників, як водиться, запросили українські емігранти. І не звичайні, бо, по-перше, не галичани, а "східняки" з Полтавщини, а по-друге, не середній клас, а справжні капіталісти-мільйонери. Тому господиня дому дозволяла собі промовляти дещо екзальтовано. "Ах, пане Олеже, – зітхала вона всім своїм блискучим від діамантів декольте, – як я вам заздрю! Ви повертаєтеся в Україну, ви за кілька днів знову побачите батьківщину, як це чудово!". Олег меланхолійно і, здається, трохи розсіяно кивнув, а потім відповів: "Та воно так, але хто його знає, де насправді та батьківщина – може, десь між зірками?". Пані дому відчутно образилася.
Коли у Франику помер Парфьон – відомий вуличний митець і предтеча місцевого стріт-арту, ще одна втрата цьогорічного грудня, я саме дізнався про те, що не стало й Лишеги. Ховали їх не тільки в той самий день, але і в ті ж години.
Про Парфьона (зрештою, насправді теж Олега, Олега Парфьонова) я вже колись намагався вам розповісти. Після цього він носив мені все нові свої картини, запевняючи, ніби по його смерті вони різко підскочать у ціні, а їхні власники стануть мільйонерами. Я собі цього не бажаю. Зате Парфьонові я бажаю спокою, земля йому пухом. Помер він, здається, від того ж, від чого й Чарльз Буковскі. Тобто не від червоного вина.
Олег Лишега тим часом повертається на свою батьківщину між зірками, і йому я бажаю щасливого переходу. Ми не пропадем у цьому світі, тому що з нами був ти.
Коментарі
Останні події
- 13.03.2025|13:31У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
- 13.03.2025|13:27Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
- 11.03.2025|11:35Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку
- 11.03.2025|11:19Захоплива історія австрійського лижника: «Виходячи за межі» у кіно з 13 березня
- 11.03.2025|11:02“Основи” видають ілюстрованого “Доктора Серафікуса” В. Домонтовича з передмовою Соломії Павличко
- 10.03.2025|16:33Стартував прийом заявок на фестиваль для молодих авторів “Прописи”
- 07.03.2025|16:12Життєпис Якова Оренштайна у серії «Постаті культури»
- 05.03.2025|09:51Міжнародна премія Івана Франка оголосила довгий список претендентів
- 02.03.2025|11:31Я стану перед Богом в безмежній самоті…
- 01.03.2025|11:48У Харкові пошкоджено місцеву друкарню «Тріада-Пак» і дві книгарні мережі «КнигоЛенд»