Re: цензії

28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника
15.03.2024|Ірина Фотуйма
Дух єства і слова Богдана Дячишина
14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наук
Радянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
09.03.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Інтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності

Літературний дайджест

Юрій Винничук і вісім тактів забутої музики

Історичний факт: щоб заглушити крики під час катувань істрат, зібраний нацистами уЯнівському концентраційному таборі оркестр арештантів годинами виконував одну йтусаму мелодію. Нині невідомо, хто їїавтор іяквона звучала. Оригінал утрачено, івсі спроби його відновити закінчилися фіаско через неспроможність уцілілих свідків озвучити той опус.

«Танґо смерті» стало осердям, наскрізною метафорою  і навіть більше - онтологією Винничукового тексту. Воно ж слугує сполучною ланкою для двох частин оповіді: дошукуючись таємниць цивілізації Арканум, професор Ярош надибує уривок про чудодійну музику, - хто її чув перед загибеллю, у «наступному житті» міг пригадати свої колишні інкарнації. Воднораз науковцеві потрапляє до рук щоденник українця Ореста Барбарики, в якому юнак нотує те, що траплялося з ним та трьома його друзями (німцем Вольфом, євреєм Йоськом і поляком Ясем), їхніми родинами і знайомими спочатку в передвоєнному, а згодом і в окупованому Львові з сумнозвісною катівнею, де в унісон зі стогонами катованих лунатиме танго, восьми тактів якого достатньо для перезарядки парабелума. 

Національність героїв - надважлива,  з огляду на те, що автор повною мірою використовуватиме сучасний літературний шаблон: прищеплювати читачеві певне уявлення про велику Історію, змальовуючи особисті драми конкретних персонажів. Надважлива, бо це нехитре «урізноманітнення» дозволяє нам зазирнути в мультикультурне повсякдення міста, а письменникові - продемонструвати свій талант гумориста-стилізатора: яскраві дотепи й парадоксальні зіставлення не просто слугують тлом, вони надійно вмонтовані в діалоги, що виписані з таким знанням мовної справи, ніби Винничук підслухав чужі теревені й просто переніс на папір чиїсь балачки. 

Та цей же прийом паралелізму, коли існування однієї часо-просторової площини виправдовує існування іншої, - зіграв з автором злий жарт. Бо осягнути неосяжне, як переконував Козьма Прутков, немислимо, і мистецька практика постійно підтверджує  цю істину. 

Можна зобразити трагедію війни, як це робили Георг Тракль, Ернст Гемінґвей, Вільям Стайрон, Бернгард Шлінк, Майкл Ондатже, Іен Мак´юен, Герта Мюллер etc. - жорстко, сильно, безжально. Можна піти шляхом Ярослава Гашека, Томаса Пінчона чи Джозефа Хеллера, відсунувши жахіття на периферію свідомості й натомість вивівши на авансцену трагікомічність та абсурд. Але навіть у постмодерністський казан із його стандартними приправами - чорним гумором та комбінуванням «французского с нижегородским» - не можна вкинути протилежні по суті й за емоційним навантаженням елементи і чекати, що в результаті з´явиться художньо переконливий витвір. 

Зрозуміло, проблема не в самому «паралелізмі»: Винничук чесно намагався склеїти історичні клапті - древність вигаданого Аркануму, минувшину Другої світової та недавні реалії 1990-х і 2000-х років. Однак коли в одному романі закладено потенції психологічної та історичної прози, містики, мелодрами і фентезі, масової та елітарної літератури, коли другорядні деталі й персонажі часто лише заплутують основну лінію, коли застосовуються зужиті вже легіоном письменників засоби (включно із розшифровкою манускриптів і обов´язковою появою на горизонті представника спецслужб), коли герої діють усупереч власним мотиваціям, бо їхня «міфологія» не збігається з їхньою ж «історією», -  всі авторові зусилля прямують до... Ні, не до нуля, як можна було б  подумати, а до розмаїття читацьких інтерпретацій. Серед яких тлумачення журі конкурсу «Книга року ВВС», що одностайно визнало «Танґо смерті» найкращою прозовою книжкою, - лише одне з можливих. 

Вікторія Поліненко



Додаткові матеріали

23.11.2012|18:47|Події
Книги «Золотих письменників України» від Obreey Store
19.11.2012|23:05|Події
«Золоті письменники» України. СПИСОК
06.10.2012|21:20|Події
«Книжковий Арсенал». День третій. ФОТО
Винничук Юрій
Юрій Винничук: «Звинувачення у порнографії та поваленні влади — це тихий маразм!»
Юрій Винничук: Ми вагітні вождем, якого потім зрадимо
Як Винничук став героєм і Винниченком
Юрий Винничук: "Меня обвинили в порнографии, некрофилии и в развращении малолетних девочек"
Юрій Винничук і вісім тактів забутої музики
18.12.2012|16:31|Події
Переможцями "Книги року ВВС" стали Юрій Винничук і Леся Воронина
24.11.2012|21:27|Події
У Києві вручили відзнаки "Золотий письменник України". ФОТО
18.10.2012|13:13|Події
Книга року ВВС - 2012. Довгий список
14.12.2010|17:53|Події
Оксана Забужко: Звання «Книга року Бі-Бі-Сі 2010» мав отримати роман Володимира Лиса
10.12.2010|22:06|Події
Бі-Бі-Сі визначило найкращу книжку року. ФОТОРЕПОРТАЖ
10.12.2010|15:26|Події
«Ворошиловград» Жадана – книга року Бі-Бі-Сі
03.12.2010|07:20|Події
За тиждень Бі-Бі-Сі назве книгу року
27.11.2010|22:33|Події
П´ятірка року Бі-Бі-Сі: книги-фіналісти премії
30.11.2009|23:30|Події
Книга року Бі-Бі-Сі визначила п´ятірку
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.03.2024|14:23
У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
20.03.2024|14:02
В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
20.03.2024|14:00
У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
15.03.2024|16:37
У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
14.03.2024|11:27
Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
09.03.2024|14:20
Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
06.03.2024|18:34
Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
05.03.2024|11:11
У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
05.03.2024|11:09
«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
01.03.2024|13:50
«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві


Партнери