Re: цензії

20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла
10.11.2024|Євгенія Юрченко
І дивитися в приціл сльози планета

Літературний дайджест

У прозі Миколи Хомича знайдено спосіб, як зупинити час

У самому розпалі дискусій про те, чи існувала Україна у мовно–історичному континуумі імперської думки, коли одіозні праці наших горе–істориків про «воскресіння Малоросії» висуваються на Шевченківську премію, книжка київського лікаря і мандрівника Миколи Хомича видається незайвим словом на користь саме літературно–художній складовій цієї проблеми.

Отже, якщо визнати, що прагнення вищезгаданих апологетів імперської геополітичної доктрини відновити імперську Малоросію з новоявленою Новоросією, винісши за дужки нібито «неіснуючу» Україну, - це данина політичному молохові часу, то як бути з жанром «малоросійського оповідання», відродженого не без впливу поетики Миколи Гоголя у збірці «Ніч русалки» Миколи Хомича? Щоправда, майстерну стилізацію під оповідки Рудого Панька вільно буде зауважити лише в одній iз повістей, яка дала назву цій непересічній книжці, виданій у харківському «Фоліо», але патріотичний дух «малоросійства» вiдчувається протягом усієї пригоди, яка чекає на читача «Ночі русалки». Адже навіть відходячи від «давньоруської» теми своїх історичних досліджень у прозі, в яких пом´януті геть усі характерники землі руської - від князя Ігоря і Батия до баби Яги і Кощія Безсмертного - і розповідаючи про наслідки «червоного» терору вже за наших пріснопам´ятних часів, невгамовний автор-мандрівник не забуває тицьнути в руки своїх героїв сакральні артефакти «історичної правди». В одному випадку це образок-медальйон нареченої з оповіді про Миколу Реріха і його Центрально-Азіатську експедицію у Шамбалу, отриманий з того світу під час спіритичного сеансу, в другому - букет весняних квітів, переданий вже сучасним героєм незнайомій жінці від нібито померлого чоловіка. В обох випадках - це згадка про кохання, що не вмирає ані в часі, ані в просторі звичайного забуття: чи то історії, а чи самого себе.

Власне, саме це прагнення знайти власну лакуну в океані гуманітарного досвіду людства і слугує своєрідною фабулою у цьому строкатому зібранні повістей і оповідань київського автора. Історія чоловіка, що злигався з утопленицею і став цапом («Ніч русалки»), зустріч з ядерним фізиком-волоцюгою («По той бік»), детективний сюжет про принцесу Діану («3D»), мандрівні нотатки з Туреччини і Гімалаїв, а також захопливі біографії екзотичних постатей зі світу культури і мистецтва («Шляхами Реріха і Ван Гога») і яскраві віхи власного приватного життя («Як я став чоловіком») - усе це створює подобу роману, зітканого з крихких людських доль на тлі невблаганного історичного часу.

До речі, своєрідний терапевтичний ефект від читання цієї прози акцентований її автором-медиком у доволі прагматичний спосіб. Описуючи власне життя, і особливо епоху 1960-х з її старечим маразмом «розвинутого соціалізму», він визнає, що не захлинутися у «високодуховних» міазмах радянської юності йому не дозволила лише мандрівка в часі - сторінками класичної літератури минулих століть. Згодом було зроблене ще радикальніше відкриття, яке поєднало в авторі «Ночі русалки» лікаря з мандрівником, і воно виявилося до геніального простим. Чи пак, «малоросійським» - супроти великодержавної моделі радянської «дружби народів». Отже, якщо час зупинити неможливо, то його варто затримати, до краю заповнивши вже не книжковими пригодами, а цілком реальною мандрівкою світом. «Ми стали подорожувати, - згадує Микола Хомич ейфорію пострадянського часу. - Мандрувати з якоюсь несамовитою жадібністю, від однієї екзотичної країни до другої. Простір і час змінюються, і ніби потрапляєш у коридор часу. Коридор, яким, знаючи дорогу, можна прийти до вічності».

Хай там як, але з усвідомленням вищезгаданої практики у стилі «назад у майбутнє» прийти можна не лише до вічності у вигляді сивої давнини, а й до більш поміркованих висновків. По-перше, якщо брати у подорож лише самого себе з усіма комплексами малороса-європейця, то у будь-якому екзотичному раю ми знайдемо лише власне відображення пасічника-аграрія. «Ми повернулися на Україну, краще якої для хохла не вигадаєш», - якось значив Панько Куліш. З іншого боку, якщо ми цуратимемось свого власного «малоросійського» досвіду, не осмислюючи його і не інтерпретуючи у художньому слові, то чи не вийде так, що з часом і повертатися вже не буде куди?

Ігор Бондар-Терещенко



Додаткові матеріали

05.04.2012|09:02|Новинки
Микола Хомич. «Ніч русалки»
Роман з історією. "Ніч русалки" Миколи Хомича
Рівнянка екранізувала новелу колумбійського письменника Маркеса [+Відео]
Хомич Микола
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

21.11.2024|18:39
Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
19.11.2024|10:42
Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
19.11.2024|10:38
Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
09.11.2024|11:29
У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
08.11.2024|14:23
Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року


Партнери