Re: цензії
- 28.10.2024|Олена Даниліна, філологиня, письменниця, арттерапевтиняУ війни не дитяче обличчя
- 27.10.2024|Євгенія ЮрченкоДраматично-поетичний світ Ігоря Павлюка
- 25.10.2024|Ігор ЧорнийПримари минулого
- 20.10.2024|Євгенія ЮрченкоПан на своїй землі
- 19.10.2024|Антоніна Царук, м. КропивницькийВидобувач поезії з буднів
- 17.10.2024|Альона Радецька, поетеса, літературна критикиняТрансформація життєвих істин — шлях до самопізнання
- 17.10.2024|Віктор Вербич«Не сподівайся і не сумуй»
- 10.10.2024|Тетяна ТоракЮрій Роговий: «На вулицю йду: раптом знайду тривірша…»
- 10.10.2024|Тарас Кремінь, доктор філософії, Уповноважений із захисту державної мови«На тих костях зацвіте наша земля»
- 08.10.2024|Дмитро Дроздовський, к.філол.н., Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, секретар НСПУ“Бо іншого у нас немає неба”...
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
"Фоліо" плодить епігонів
Писати варто тільки якщо ти хочеш здійснити революцію в літературі. Це моє глибоке переконання.
Але видавничий бізнес цікавлять не революції, а щоденна пожива для мас, бо виробництву потрібен сталий прибуток, а не потрясіння основ.
Нещодавно мені довелося спілкуватися із генеральним директором видавництва "Фоліо" Олександром Красовицьким. Я запропонував йому видати свій карколомний роман-парадокс про молодіжну субкультуру українських людожерів. У відповідь я почув, що він нічого не вирішує, і треба звертатися безпосередньо до видавництва, надсилати туди рукопис.
"Але, - кажу йому, - я вже так робив. І мені відповіли якісь дивні речі типу "Ми видаємо літературу, зроблену за певним шаблоном". Хіба можуть бути у справжньому мистецтві якісь шаблони? І кому потрібне шаблонне мистецтво? На диво, пан Красовицький повністю підтвердив мої найгірші побоювання. "Ми приймаємо до друку лише романи певного типу, - сказав він. - Це мають бути або молодіжні романи, як у Сергія Жадана або "literature", як у Андрія Куркова".
тут я замислився. Виходить, що видавнича стратегія "Фоліо" (і всіх інших видавництв, що беруть його за приклад) не припускає появу в літературі нічого нового та оригінального.
Кожен, хто хоче друкуватися, має копіювати романи Жадана та Куркова, по суті стати їх епігонами! Але відомо, що для якісного копіювання стилю письменника треба мати його життєвий досвід, інакше вийде пусте наслідування. Та й навіщо копіювати взагалі, коли творчість - це відкриття нових шляхів?
Ви можете заперечити мені, що інші видавництва мають відмінну від "Фоліо" стратегію, і там шукають творчі знахідки. Так, але тільки якщо йдеться про некомерційні заклади типу "Смолоскипа", де вийшла моя перша книжка оповідань. Якщо справа йде про бізнес, то знов - ділки покладаються на перевірені та прибуткові шаблони. Простіше кажучи: якщо цю ковбасу добре беруть, то навіщо нам щось винаходити?
Отже в сучасній українській літературі існує біля 10-ти імен, які добре продаються, і якщо ти хочеш бути поміченим та виданим, маєш їх сліпо копіювати. Добре, не сліпо, із талановитими відхиленнями, але не дуже далеко - так щоб схожість не втрачалась і піар-менеджер видавництва міг написати у рекламній розсилці:
"Письменник N написав дуже талановитий роман у стилі Андрія Куркова, але мовою Сергія Жадана із сексуальними сценами майже як у Оксани Забужко, що вибухне скандалом, схожим на Василя Шкляра і буде продаватися не гірше ніж останній твір Ліни Костенко".
Тож, подумалося мені, може взагалі не варто нічого придумувати: взяти та склеїти із творів цих авторів щось "нове" і запропонувати цей колаж видавництву?
Бо якщо ти написав щось свіже та оригінальне, є тільки два шляхи: видавати своїм коштом або викладати для безкоштовного читання в інтернеті. І справді - чи варто вкладати стандартний "another brick in the wall" українського видавничого бізнесу?
Коментарі
Останні події
- 28.10.2024|13:51Оголошено довгі списки Книги року ВВС-2024
- 25.10.2024|09:29Книгарня біля Софіївського парку: "Книгарня "Є" відкрила магазин в Умані
- 19.10.2024|09:56Названі лавреати Міжнародного літературного конкурсу прози рукописів «Крилатий Лев»
- 17.10.2024|12:48У видавництві “Чорні вівці” розпочався передпродаж підліткового зимового фентезі “Різдвяний експрес” Карін Ерландссон
- 17.10.2024|11:55Розпочався конкурс на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 17.10.2024|11:33Що читає Україна?: аналітика по областям
- 17.10.2024|11:27«Liber 24»: як Україна вперше взяла участь у книжковому ярмарку в Барселон
- 11.10.2024|18:46Киян запрошують обміняти російськомовні книжки на українські по “шокуючій знижці”
- 10.10.2024|14:25Лауреатом Нобелівської премії у галузі літератури стала південнокорейська письменниця Хан Канг
- 09.10.2024|18:3912 жовтня відбудеться наймасштабніший день «Вінграновський ART MARATHON»