
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Літературний дайджест
"Фоліо" плодить епігонів
Писати варто тільки якщо ти хочеш здійснити революцію в літературі. Це моє глибоке переконання.
Але видавничий бізнес цікавлять не революції, а щоденна пожива для мас, бо виробництву потрібен сталий прибуток, а не потрясіння основ.
Нещодавно мені довелося спілкуватися із генеральним директором видавництва "Фоліо" Олександром Красовицьким. Я запропонував йому видати свій карколомний роман-парадокс про молодіжну субкультуру українських людожерів. У відповідь я почув, що він нічого не вирішує, і треба звертатися безпосередньо до видавництва, надсилати туди рукопис.
"Але, - кажу йому, - я вже так робив. І мені відповіли якісь дивні речі типу "Ми видаємо літературу, зроблену за певним шаблоном". Хіба можуть бути у справжньому мистецтві якісь шаблони? І кому потрібне шаблонне мистецтво? На диво, пан Красовицький повністю підтвердив мої найгірші побоювання. "Ми приймаємо до друку лише романи певного типу, - сказав він. - Це мають бути або молодіжні романи, як у Сергія Жадана або "literature", як у Андрія Куркова".
тут я замислився. Виходить, що видавнича стратегія "Фоліо" (і всіх інших видавництв, що беруть його за приклад) не припускає появу в літературі нічого нового та оригінального.
Кожен, хто хоче друкуватися, має копіювати романи Жадана та Куркова, по суті стати їх епігонами! Але відомо, що для якісного копіювання стилю письменника треба мати його життєвий досвід, інакше вийде пусте наслідування. Та й навіщо копіювати взагалі, коли творчість - це відкриття нових шляхів?
Ви можете заперечити мені, що інші видавництва мають відмінну від "Фоліо" стратегію, і там шукають творчі знахідки. Так, але тільки якщо йдеться про некомерційні заклади типу "Смолоскипа", де вийшла моя перша книжка оповідань. Якщо справа йде про бізнес, то знов - ділки покладаються на перевірені та прибуткові шаблони. Простіше кажучи: якщо цю ковбасу добре беруть, то навіщо нам щось винаходити?
Отже в сучасній українській літературі існує біля 10-ти імен, які добре продаються, і якщо ти хочеш бути поміченим та виданим, маєш їх сліпо копіювати. Добре, не сліпо, із талановитими відхиленнями, але не дуже далеко - так щоб схожість не втрачалась і піар-менеджер видавництва міг написати у рекламній розсилці:
"Письменник N написав дуже талановитий роман у стилі Андрія Куркова, але мовою Сергія Жадана із сексуальними сценами майже як у Оксани Забужко, що вибухне скандалом, схожим на Василя Шкляра і буде продаватися не гірше ніж останній твір Ліни Костенко".
Тож, подумалося мені, може взагалі не варто нічого придумувати: взяти та склеїти із творів цих авторів щось "нове" і запропонувати цей колаж видавництву?
Бо якщо ти написав щось свіже та оригінальне, є тільки два шляхи: видавати своїм коштом або викладати для безкоштовного читання в інтернеті. І справді - чи варто вкладати стандартний "another brick in the wall" українського видавничого бізнесу?
Коментарі
Останні події
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва