
Re: цензії
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
- 11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. КременчукЖінкам потрібна любов
- 05.03.2025|Тетяна Белімова"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
- 05.03.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськСтефаник у художньому слові Оксани Тебешевської
- 22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУЗоряний "Торф"
- 18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-ФранківськПро Віткація і не тільки. Слово перекладача
- 15.02.2025|Ігор ПавлюкХудожні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
- 14.02.2025|Ігор ЗіньчукЗагублені в часі
- 05.02.2025|Ігор ЧорнийЯке обличчя у війни?
Видавничі новинки
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
Літературний дайджест
Помститися у віртуалі
Для критика знайомитися з дебютом невідомого автора — завжди підсвідома напруга: це ж ти витрачаєш час, коли міг би взятися до якогось досі не читаного класичного твору, скажімо, Шекспіра.
А кинути невідому книжку на перших сторінках, якщо «не подобається» (як–то звичайному читачеві), не можеш: мусиш збагнути потенції та перспективи нового автора на літературному ринку. Така робота.
Отже, дебют: Олена ЧЕРНІНЬКА, Юлія ЧЕРНІНЬКА «Хутір Розбещених Душ» (Л.: Піраміда, 228 с.). Перше враження: текст не відпускає, спонукає до читання далі й далі. Чому? На формальному рівні — гарний баланс між діалогами й «коментарями». На смисловому — лаконічно виписані картинки з натури; талановитий фотопогляд (можливо, від того, що одна з авторок — професійний фотограф?). На рівні сюжетному — це зазвичай нескінченна оповідь про «гріховну» людську натуру, схильну до нещирості, підступів, жорстокості та готовності «зробити кар’єру і в разі певних перешкод іти по трупах». На рівні «драматургічному» — дуже добре зшита тканина фабули: жоден вузлик не кинуто напризволяще; усі чеховські «рушниці» стріляють.
А фабула проста: повсякдення богемно–політично–кримінального життя «шалено прекрасного міста Л.». Тема, назагал, нескінченна та до всього конкурентна до щоденної стрічки новин. Чим тут затримати увагу читача? Тим, чого бракує сьогоднішній журналістиці: оприявленням логіки внутрішнього механізму подій. У нашому випадку це іще й освіченість авторів, що дозволяє їм виходити поза межі Я–досвіду.
Якщо уявити, що перед вами анонімний текст, котрий міг би написати хто–небудь із відомих літераторів, то до будь–якого з брендів не пристанеш. Видно, що тут не обійшлося без упливу Винничука і Андруховича й навіть чути глухе відлуння Чорногуза; зрозуміло, читали авторки Дереша і Жадана. Але епігонства — немає. І це головна позитивна оцінка дебюту: самостійність.
У книжці обігрується модна нині тема ноосфери: «Лиха чи добра думка — це запущений у Всесвіт бумеранг... Кожен поганий вчинок, кожна лиха думка вже при житті людини бумерангом повертатиметься до неї назад у вигляді неприємностей, хвороб чи втрат». Але реалізується ідея у доволі зачовганих параметрах фантастично–фентезійної прози: «поганих» громадян «шалено прекрасного міста Л.» авторки перекидають у потойбічно–паралельний світ, де над ними знущаються гноми з розвинутою сексуальною фантазією. Й описується це доволі відверто; метафора «розхлябані, наче дірка в повії» — найневинніша. Утім це знана «хвороба росту»: поки автор не виговорить табу в опублікованому творі — не заспокоїться...
В анотації твір подано як «містичний». Схоже, однак, що авторки цим текстом здійснили власну помсту своєму досвіду. Таке собі жіноче–відьомське примовляння. Й занурили у цей процес читача (проте, вдячного: кому не хочеться поспостерігати за магічними діями?). Відлуння людської помсти завжди зачіпає невинних; до точкових ударів НАТО тут далеко. Чи гуманніша «магічна» помста? Відповідь шукатиме сам читач.
Й останнє. Дебютні авторки чомусь весь час притлумлюють свою очевидну здатність до іронії. Здається, коли б вони тут розпружилися, далі б виникнув і веселий гумор. І ми — читачі — мали б у наступному їхньому творі добрий зразок соціально–веселої прози a la «Претендентів на папаху».
Костянтин Родик
Коментарі
Останні події
- 30.03.2025|10:014 квітня KBU Awards 2024 оголосить переможців у 5 номінаціях українського нонфіку
- 30.03.2025|09:50У «Видавництві 21» оголосили передпродаж нової книжки Артема Чапая
- 20.03.2025|10:47В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра
- 20.03.2025|10:25Новий фільм Франсуа Озона «З приходом осені» – у кіно з 27 березня
- 20.03.2025|10:21100 книжок, які допоможуть зрозуміти Україну
- 20.03.2025|10:19Чи є “Постпсихологічна автодидактика” Валерія Курінського актуальною у XXI ст. або Чому дослідник випередив свій час?
- 20.03.2025|10:06«Вівальді»: одна з двадцяти найкрасивіших книжок всіх часів відкриває нову серію для дітей та їхніх батьків від Видавництва «Основи»
- 13.03.2025|13:31У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
- 13.03.2025|13:27Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
- 11.03.2025|11:35Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку