Азарова освистали прямо в опері.

Його посланицю Ларису Скорик затюкали навіть на панахиді по Михайлині Коцюбинській, Царство їй Небесне.

Міністр Могильов воює з письменницею Марією Матіос та її книжкою "Вирвані сторінки з автобіографії", яка, до речі, визнана "Книгою року-2010". Ну порівняла з фалічним символом монумент Батьківщини-Матері, але ж Могильов не полює на Табачника, який Музей Голодомору назвав "киевским фаллическим комплексом, изуродовавшем Печерские склоны".

Але найбільше Януковичу не повезло з письменниками.

Не встигла Ганна Миколаївна облаяти Юрія Андруховича, який назвав Януковича карикатурою на Путіна, як з політичним текстом виступив ще один всесвітньовідомий український письменник Андрій Курков, до речі, російськомовний письменник.

Ось витяги з його статті.

Янукович поводиться так, ніби боротьба з опозицією його не стосується. Зрештою, існує ж судова система, яка має виявити, хто правий, а хто винний. Однак, навіть діти в Україні знають, що ця судова система знаходиться під повним контролем президента і є майже наскрізь корумпованою.

Здається, Януковича мало хвилюють думки на Заході та всередині країни щодо поточної ситуації. Він зробив декілька підбадьорливих заяв про те, як Україна прагне вступити до Європейського Союзу, як українці невдовзі зможуть їздити до Шенгенських країн без віз та як демократія і свобода слова продовжуватимуть процвітати в Україні.

Але тим часом президент та його оточення відкрито наслідують російську форму правління та, якби це було можливо, воліли б перетворити країну на "контрольовану демократію", як в сусідній Росії. Але оскільки в країні все ще існує реальна опозиція, це буде доволі складно.

В Москві у марші непокори взяло участь лише 150 осіб, і їх одразу ж заарештували. У Києві ж демонстрації проти нового податкового кодексу проводили десятки тисяч людей.

Геополітична позиція української влади дещо нагадує білоруську: вони не стають на бік ні Росії, ні Заходу; головне – залишитись при владі. Це порівняння варто продовжити.

Україна залишається відносно демократичною, частково завдяки існуванню двох різних частин країни: східної, більш радянської частини, та західної, більш європейської, яка приєдналась до СРСР лише на 45 років.

В Україні ніколи не було президента із Західної України. Саме тут, на Галичині, знаходиться основна база підтримки правих націоналістичних партій. Вважається, що Партія регіонів та її президент є "антиукраїнськими", а їхній прихід до влади відбувся завдяки контактам з Москвою та обіцянкам зробити російську мову другою державною.

Тому, логічно, що майбутня опозиція походитиме саме з Галичини. У спробі зменшити кількість голосів за Тимошенко, на останніх місцевих виборах Партія регіонів Януковича неофіційно підтримала радикальну націоналістичну партію "Свобода".

Ця хитрість спрацювала, і тепер місцеві ради Галичини контролюються цією правою партією

Юлія Тимошенко є головним політичним противником Януковича.

Якщо не знищити її партію зараз, і якщо не завадити її участі у наступних президентських виборах, вона стане наступним президентом України.

А це – найгірший страх оточення Януковича, який представляє лише східну частину країни, Донецьку область.

Повністю текст Куркова можна прочитати тут.

А тут можна ознайомиись із заявою Комітету по культурі Верховної Ради на захист Марії Матіос.

Комітет з питань культури і духовності глибоко стурбований ситуацією, яка склалася у культурному житті країни. За останній час тривожні сигнали з різних царин культурного життя почали масово надходити фактично з усіх регіонів. Краплею стала заява відомої української письменниці, лауреата Шевченківської премії Марії Матіос про факти переслідування її працівниками внутрішніх справ за її творчу діяльність. 

Такого прецеденту переслідування письменника за його книжки незалежна Україна ще не знала. Без перебільшення, Марія Матіос – це одна з найвідоміших письменниць сучасної української літератури, її книжки перекладено європейськими мовами, словами її героїв заговорили сцени наших театрів, а її твори наші діти вивчають у школі.

Виконуючи контрольну функцію над дотриманням законодавства про культуру, Комітет з питань культури і духовності розцінює таку поведінку правоохоронних органів як грубе порушення законодавства про культуру, а головно конституційних засад про свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Відповідно, вимагаємо від Генерального прокурора України та Міністра внутрішніх справ надати офіційне пояснення українському суспільству про правові підстави таких дій їхніх підлеглих".

Олег Медведєв