Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Літературний дайджест

02.09.2010|10:14|Радіо Свобода

Письменник за прилавком, а покупців обмаль

«Письменники за прилавком» – таку акцію 1 вересня, у День знань, розпочали у Львові в книгарні імені Антонича, щоб популяризувати українську книжку.

Письменник Василь Шкляр, який першим стояв за прилавком, зізнався Радіо Свобода, що почувається не зовсім комфортно у новій ролі.

Написати цікаву книжку, видати її і ще самому продати – це вже занадто і не для автора, зізнався Василь Шкляр, але все ж пішов за прилавок. Бо акція проводилась передусім для того, щоб читач зустрівся з письменником.

«Я не фахівець із продажу, але мені видається, що акція «Письменник за прилавком» для того, щоб автор був ближче з читачем, а я свого читача бачу і відчуваю, що читав, а що ні. Це може бути. Але письменник не мусить продавати свої книжки, він може продавати права на видання романів чи інших книг у тих жанрах, в яких працює, – каже письменник. – Але й для того мав би бути агент. Письменник мусить писати книжки, але у нас у цьому плані дуже погано. Мені здається, що я вже до цього прийшов».

Гарна людина із глибоким почуттям власної гідності – так охарактеризував письменник свого читача. Василь Шкляр вважає, що писати потрібно передусім цікаво, дуже шанувати свого читача і вважати його своїм співавтором, а найгірше чого побоюється автор численних романів, «Кров кажана», «Ключ», «Елементал», «Чорний ворон» та інших, стати нудним.

«Нині є такі розкручені автори, але купують їхню книжку, а читати не можна. Це обман. Я хочу, щоб мене читали, – зазначає письменник. – Іншого шляху для духовного розвитку нації чи окремої людини, аніж багато читати, просто немає. Книжку читатимуть – це не будуть мільйонні аудиторії і вони й непотрібні. Книжка буде, вона має свій запах, колорит, наелектризовується самим читачем».

На Львівщині бракує книгарень і реклами літератури

За останні роки лише у Львові зачинились понад 40 книгарень, на околицях міста і в багатьох районах області немає взагалі книжкових крамниць. Про це наголошує у розмові ініціатор акції «Письменник за прилавком» голова ради Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини Михайло Ватуляк.

Він переконаний, що людей потрібно вчити читати і залучати їх до книжки різноманітними заходами, особливо дітей та молодь. Книжкам бракує реклами, тому форуми, фестивалі, акції такі важливі у кожній книгарні, зауважує Михайло Ватуляк.

Щотижня хтось із українських письменників виконуватиме роль продавця книжкової крамниці імені Антонича у Львові. Відтак читачі спілкуватимуться з авторами і ще й отримають автограф.

Однак і сама акція «Письменник за прилавком» потребує розголосу, щоб її відвідало якомога більше людей, аби письменники не нудьгували за прилавком, продаючи свої книги.

Галина Терещук
Фото: text-context.org.ua



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери