Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Убивство в галицькому експресі та інші вибрики долі
Богдан Коломійчук. Експрес до Галіції. – Львів, Видавництво Старого Лева, 2020. – 348 с.
Жанр: ретро-детекти
Географія нового роману Богдана Коломійчука як ніколи широка. Спершу автор мандрує з читачем до романтичної Венеції, де не ясно, за що італієць, котрий видає себе за видавця, вбиває швейцарського журналіста й перекладача. Потому дія переміщається до Бадену, і читач стає свідком дивної оборудки між молодим лікарем тамтешньої психіатрички та його пацієнтом – росіянином, який потім тікає з лікарні. Аж потім на сцену виходить Адам Романович Вістович, постійний персонаж циклу – у швейцарському Берні він випадково зустрічає давнього недруга, полковника австрійської військової розвідки Альфреда Редля й пристає на його пропозицію повертатися до Лемберга експресом, бо полковник має два зайвих квитки. Нарешті, в самому Лемберзі підлеглий Вістовича, молодий сищик Антоні Самковський, без особливого успіху розслідує серію жорстоких убивств поліцейських.
Досвідчений читач детективів зрозуміє: всі ці персонажі та сюжетні лінії неодмінно перетнуться. Так воно і є. Проте особливістю «Експресу до Галіції» є розгорнута, деталізована оповідь, що не характерно для більшості попередніх творів Коломійчука. Ні, автор не зрадив своєму фірмовому телеграфному стилю. Натомість пішов далі не лише попереднього роману «Готель «Велика Пруссія», а загалом далі інших творів циклу про Вістовича. Хто знайомий із ними, мусить визнати: крім головного героя і почасти – вірного Самковського, решта персонажів або прописана пунктирно, поверхово, або взагалі виконує представницьку функцію, не більше. Автор своєю волею рухає ними, мов саморобними картонними фігурками на ігровому полі, теж накресленому від руки, а отже – недбало. Ще й грає за лише йому одному відомими правилами, зосередившись на сюжеті й ігноруючи історії дійових осіб.
Таким чином, «Експрес до Галіції» виглядає глобальною роботою над помилками, і читач бачить об`ємних персонажів, кожен із яких справді важливий для автора. Натомість проглядається інша проблема: більшість із них не важливі для сюжету. Наприклад, застрелений у Венеції перекладач Антон Піллер – його фукціонал значно менший, ніж у того, хто його вбив, приватного детектива Доменіко Салтіні. Сам же Салтіні важливий тим, що випадково гине в купе експресу, прийнявши смерть замість Вістовича.
А для самого Вістовича смерть того, хто зайняв його місце, чомусь не стала аж такою важливою. Настільки прохідною подією, що він, вирахувавши не лише вбивцю, кримінальника Грумма, а й замовника – полковника Редля, заявляє просто: «Завдання спрощується, коли знаєш, хто хоче твоєї смерті». Тобто, досвідчений поліцейський з помітною байдужістю ставиться до того, що мандрує в одному експресі з замовником замаху на власне життя. Ще й займається шаленим сексом із підлеглою Редля, котра в курсі всіх справ.
Основні події, тобто – розслідування серії вбивств, починаються вже з поверненням Вістовича до Лемберга. А це – вже після того, як прочитано дві третини роману. Далі детектив приймає естафету в авантюрного роману і пружина вже розкручується впевнено, як того вимагає закон жанру. Коломійчук вправно експлуатує елементи нуару, додаючи «чорні» нотки до класичного «процедуралу» й занурюючи читача у фірмову похмуру атмосферу Львова початку ХХ століття. До речі, увесь цикл «Лемберг» - це чи не єдина в українській художній, не лише детективній прозі, десакралізація австрійського періоду. Львів постає не модерно-романтичним, просякнутим ароматами кави, квітів та вишуканих лікерів, а заледве не середньовічним містом із відповідними звичаями.
Між двома шарами роману, авантюрно-шпигунським та власне детективним, є різниця, яку помітить досвідчений читач. Зокрема, Вістович зустрічає Редля в Берні випадково, як він сам вважає – через вибрик долі. Фактор випадковості в детективі має місце, про що писав дослідник жанру Абрам Вуліс у своїй книзі «У світі пригод». Проте автор не обмежується однією випадковістю – подорож Вістовича в експресі теж вибрик долі. Нарешті, випадковою є й нагла смерть Салтіні. Вона потрібна авторові для того, аби Вістович – знову випадково! – заволодів оригіналом порнографічного рукопису, що компрометує міністра юстиції. Подібна череда непередбачених подій мимоволі нагадує гру в піддавки не лише з героєм, а й з читачем.
Тим не менше, «Експрес до Галіції» - вдалий атмосферний ретро-детектив, котрий вчергове фіксує вподобання значної категорії небайдужих до жанрової літератури українців. Відгуки в соцмережах є тому підтвердженням: читачі відзначають сеттінг і найменше звертають увагу на надмірне захоплення другорядними лініями й персонажами. Зрештою, професійних авторів у цьому сегменті не так уже й багато, аби чіплятися до дрібниць. Тим більше, якщо вони дають розгорнуту картину життя Європи сторічної давнини.
Оцінка*****(-)
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки - Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки - Аби не гірше.
Додаткові матеріали
- Листи з того світу
- Пес, який щось бачив
- Обережно, діти!
- Відповісти за балет
- Гетьманський скарб
- Диво-жінка
- У одній бібліотеці з убивцею
- Полювання на другий шанс
- Книжка наводить на слід
- Кращі детективи`2019 від «Кримінального чтива UA»
Коментарі
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року