Re: цензії

18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
14.12.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до послань
10.12.2024|Ігор Зіньчук
Свобода не має ціни
01.12.2024|Ігор Зіньчук
Томас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях

Авторська колонка

Метод Шукшина

До сьогодні, раз на рік у мене відбувалося дійство, яке я, про себе називав «гра в Шукшина». Колись десь я прочитав, що Шукшин довго писав «у стіл», а як вирішив показати свої оповідання людям, то відіслав їх одночасно до купи видавництв.

І що цікаво, звідусіль прийшли відгуки, що тексти гарні і вони їх, як-то кажуть, «беруть». Повіривши в такий «метод», я й жбурляв листи з текстами до різних видавництв. Не можу сказати, що мені зовсім не відповідали. Однак здебільшого відповіді зводилися до такого діалогу.

— А романи є?

— Немає, на жаль.

— Дійсно, на жаль, ну будуть — надсилайте.

Щоразу по такій розмові, слухаючи короткі гудки у мобільному, я думав: «Ну як так, ну чому оповідання нікому не цікаві, чи може це мої оповідання нікому не цікаві?» Наприкінці 2012, я, попри попередні невдачі, знову «зіграв у Шукшина». Почекав кілька днів. Тиша. Ну, значить, так і буде. Аж раптом дзвінок з невідомого номера.

— Руслан?

— Я.

— А у вас ще тексти є?

— Є.

— Вишліть мені.

— Та не питання, а хто це?

— Петро Мацкевич, видавництво «Кальварія», до речі, а ви давно пишете?

— Та давненько.

— Дивно, що я вас раніше не знайшов.

Поклавши слухавку, я кілька хвилин сидів мовчки. Виходить Шукшин був правий і його метод дієвий? Низький уклін класику.

А тепер про майбутнє. З 13 вересня книжка моїх оповідань «Гагарін і Барселона» вже в книгарнях. Зустрічайте!



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

18.12.2024|13:16
Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
17.12.2024|19:44
Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
17.12.2024|19:09
Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
10.12.2024|18:36
День народження Видавництва Старого Лева
10.12.2024|10:44
На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
10.12.2024|10:38
Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
10.12.2024|10:35
Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
10.12.2024|10:30
У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”
06.12.2024|18:41
Вікторію Амеліну посмертно нагородили Спецвідзнакою Prix Voltaire
05.12.2024|13:28
Оголошено довгий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік


Партнери