Національний стенд України, організований Українським інститутом книги та Літературною платформою «Фронтера», був представлений 12-ма вітчизняними видавництвами – від тих, що спеціалізуються на нон-фікшн, до видавців дитячої літератури, яка традиційно викликала особливий інтерес у відвідувачів: «Богдан», «ist publishing», «Ukraїner», «Ранок-креатив», «РОДОВІД», «Вільний Вітер», «Компас», «Ковила Паблішинг», «Видавництво НЦ “Мала академія наук України”», Платформа вільнодруків «Антивидавництво», «Видавництво Анетти Антоненко» та «Фоліо». Кожне з них презентувало свої найсвіжіші книжкові новинки. 

«Українська книга вдруге прозвучала на LIBER, де послідовно з року в рік формується глобальний літературний контекст. Бути там означає заявляти: наша книга точно цікава світу. Для Інституту книги важливо, щоб нас, українців, бачили не лише крізь призму війни, а й через культуру, і саме книжка є одним із найсильніших способів розповісти про нас світові. Вдячна всім, хто доклав зусиль, аби цей стенд відбувся – від видавців і митців до команд УІК та «Фронтери», які овертайм працювали над дизайном і логістикою», – зазначила Олександра Коваль, в.о. директора УІК. 

Серед представлених на стенді були видання про війну, зокрема від Ukraїner, а також проєкти, що знайомлять світ із сучасною українською культурою. Окрему увагу привернула програма УІК Translate Ukraine, яка підтримує переклади українських книжок за кордоном і допомагає українським авторам звучати у світі.

«Україна поки що спорадично представлена на іспанськомовному книжковому ринку. У книгарнях можна знайти окремі видання Юрія Андруховича чи Андрія Куркова, але загалом рівень присутності українських авторів невеликий. Тому важливо, щоб культурні інституції, дипломатичні установи, Український інститут книги, видавці та агенти працювали разом над розвитком цього напрямку – вивчали ринок, налагоджували контакти, презентували нашу літературу. Сподіваємося, що нові контакти, започатковані під час ярмарку, переростуть у конкретні видавничі угоди та сприятимуть ширшому представленню України на іспанськомовному ринку», – зазначила Елла Яцута, засновниця Літературної платформи «Фронтера».  

Частиною експозиції українського стенда стала фігура-велетень Лесі Українки, створена митцем Жордем Грау. Артоб’єкт перетворився на справжню родзинку стенду – відвідувачі охоче фотографувалися поруч із Лесею, ділилися світлинами у соцмережах і відзначали креативність ідеї. Фігура не лише привертала увагу, а й мала інтерактивний елемент – QR-код, що вів на онлайн-платформу Chapter Ukraine. Проєкт за підтримки Українського інституту книги реалізували «Читомо» й «Craft». 

До слова, видатна письменниця, феміністка та борчиня за свободу стала третьою українською парадною фігурою в Барселоні, яку «охрестили» у вересні. Завдяки цьому символічному каталонському ритуалу Леся Українка офіційно увійшла до спільноти гігантів Барселони та Каталонії – частини багатовікової традиції, що об´єднує народи.

«Традиція каталонських велетнів сягає середньовіччя. Це кількаметрові фігури, створені на основі дерев’яної або алюмінієвої конструкції з головами з пап´є-маше та гіпсу. Під час участі в міських урочистостях велетні переносяться однією або кількома особами і танцюють у ритмі музики. Наразі в Каталонії є 328 груп велетнів, які організовують понад 1000 заходів на рік – вони є частиною матеріальної спадщини кожного села й міста, і користуються великою любов’ю серед місцевих жителів», – розповіли в Генеральному консульстві України в Барселоні.

Окрім стенда, УІК спільно з «Фронтерою» організували дві спеціальні події, присвячені українській літературі та книжковому ринку: діалог «Простір для сміливих рішень: як катастрофа трансформує книжковий ринок» та відкриту лекцію «Коли поезія стає феноменом».

Спікери Інна Білоножко та Альфонсо Армада Родрігес обговорили, як український книжковий ринок змінився за останні три з половиною роки: сміливі експерименти, нові бізнес-моделі, бум читання та відкриття книгарень, а також поява нових жанрів. Розмова запропонувала перспективи й інструменти, корисні для будь-якого книжкового ринку.

Водночас відкрита лекція була присвячена українській поезії та її ролі у суспільному житті: від культурної дипломатії та спорту до соцмереж і укриттів. Спікерка Богдана Неборак розповіла про мілітарні вірші, поезію як терапію та спосіб збереження ідентичності, а також взаємодію української та інших поетичних традицій.

На національному стенді України роботу забезпечувала команда Українського інституту книги та Літературної платформи «Фронтера», які координували експозицію, логістику та проведення подій. Загалом стенд України на LIBER став можливим завдяки підтримці Міжнародного книжкового ярмарку LIBER, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Міністерства закордонних справ, Посольства України в Іспанії та платформи «Алгоритм дій».