Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
Головна\Авторська колонка\Сезони, сезони…

Авторська колонка

Сезони, сезони…

Минає ще одне видавниче літо. І коли в більшості людей літо – це відпустка, «сонце, море і пісок», то в нас, видавців, літо – це гарячі будні підготовки до вересневого форуму у Львові.

У продажах - застій. Усі напружилися, заплющили очі і в уяві перескочили через серпень, відразу у вересень. У вересні продажі художньої літератури підтримає львівський форум видавців, а книгарні - книгарні коситимуть покоси шкільних підручників. У жовтні вони згадають, що, крім шкільної, існує ще якась література. На початку листопада видавці кинуться гарячково друкувати книги до зимових свят, щоб продавати їх у грудні. А от у січні знову все різко піде на спад, бо свята витрушують кишені українців до копійки. На весну ринок трохи оживе, досягне свого піку в травні, а потім - знову на дно.

Сезони, сезони - нікуди від них не подітися.  

Цікаво, як сезони впливають на книжкові виставки. Що впливають - то навіть не підлягає сумніву. У пам´яті ще зовсім свіжі останні виставки: дитяча виставка у Львові наприкінці квітня, травнева виставка в «Українському Домі»,  «Книжковий Арсенал» наприкінці травня, Джура-фест у Тернополі на початку травня, «Країна Мрій» на початку липня. Немало подій, як на наші реалії.

Почнемо з львівської виставки. До цього року вона мала назву «Форум видавців - дітям». Як на мене, назва доречна і зрозуміла, бо «форум видавців» - це вже сильний бренд, а «дітям» - зрозуміло, що передусім приїдуть дитячі видавці. Але цього року організатори змінили назву. Напевно, в них були власні міркування, чому. І став «Форум видавців - дітям» тепер «Львівським міжнародним дитячим фестивалем». Але чи прочитується в цій назві книжка? Як на мене, ні. Про те, що тут є можливість придбати дитині книжку, можна було дізнатися з розширених афіш, де якимсь далеко не першим пунктом був зазначений і книжковий ярмарок. Не всі дочиталися, не всі прийшли за книжкою. Свято для дітей вдалося - тут не посперечаєшся. Галасливими натовпами гасали дітлахи по всіх поверхах Палацу Мистецтв, для них була широка культурна і мистецька програма, маса майстер-класів, розваг. Чого лише варта виставка дитячої ілюстрації українських та іноземних художників. Та все ж - така виставка в першу чергу цікава дорослим, бо діти попри ці прекрасні роботи просто ганяли. А дорослих було мало.  За всіма розвагами книжка якось затушувалася. Видавці недоотримали уваги і прибутку. І я чула не від одного, що наступного року не приїде. Думаю, що цього не станеться, принаймні мені би цього дуже не хотілося. Бо я бачу в цій виставці великий потенціал і сподіваюся, що організатори форуму зроблять правильні висновки і наступного разу змістять акценти власне на книжку, а не на розваги. Все-таки очевидним має бути те, що головним союзником і партнером форуму є видавці.  

Ще один момент: цей дитячий фестиваль проходив відразу після Великодніх свят, і люди були банально без грошей.

Але з нашими святами спробуй вгадай - Паска, Перше травня, Перемога, потім  Трійця - все в одну купу. Сьогодні люди не прийдуть, бо святкують, завтра - бо працюють на городі, післязавтра - поїхали на дачу, на гробки і так далі, так далі.

Погода також впливає. Цьогорічну «Країну Мрій» безбожно заливало дощем. Я потішилася з винахідливості мого працівника - він продавав мокрі книги зі знижкою, і добре йому вдалося.

От у посвятковий травневий сезон відбулася виставка в «Українському Домі» під пафосною назвою BOOKEXPOUKRAINE. І провалилася з тріском. Чому провалилася? Може, тому, що під патронатом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту? Мені дуже цікаво, в чому саме полягав патронат. Визначальною складовою успіху є ставлення організаторів до виставки, підготовка, промоція, реклама. Я особисто на виставці в УД не була, але були мої «нетаємні агенти», які з круглими очима розповідали, що такої зневаги ще не бачили: коли замість «церемонії вручення» жінка в спортивному костюмі без слів кидала на стенди роздруковані на принтері дипломи. Видавці не те що не заробили, вони не наторгували бодай на вартість оренди стендів. Зрештою, з ініціативи пані Галини Гнидюк (видавництво «Аверс») було написано лист зі скаргою і з проханням повернення коштів,бодай за оренду, який підписали майже всі учасники виставки,але відповіді досі не отримали. У нас усі ризики покриваються з кишені видавця.

Скоро в «Українському Домі» у серпні відбудеться ще одна виставка - Сьома міжнародна книжкова виставка-ярмарок, і оскільки це захід, який організовує держкомітет, там чільне місце займатимуть державні видавництва. А хто з недержавних ризикне? Воно ж усе не безкоштовно. Цікаво побачити. Наше «Видавництво Старого Лева» подумало-подумало і відмовилося від почесного місця на другому поверсі, на який потрапляють лише дуже допитливі відвідувачі.     

Ризикували з Днем міста Києва і організатори «Книжкового Арсеналу». Але водночас використали цей інформаційний ресурс, бо внесення виставки до програми святкування Дня міста дало свій результат. І люди прийшли. Можливо, вони губилися на гігантській виставковій площі «Арсеналу», але навіть сліпий бачив, скільки зусиль було докладено для того, щоб виставка відбулася на хорошому рівні. І в спілкуванні з організаторами, і в тому, як були оформлені виставкові площі, в усьому відчувалася повага і до видавця, і до автора, і до покупця. Щиро бажаю киянам і нам усім, щоб «Книжковий Арсенал» став потужною всеукраїнською виставкою. Чи перевершить він львівський форум - навряд чи. Такої відданої і навіть фанатичної читацької публіки, як у Львові, я деінде не зустрічала. Та й організаторам ніколи не бракувало креативу. Ну і в меншому місті легше оповістити всіх зацікавлених про подію. Ех, якби нам ще таке приміщення в центрі Львова, як «Арсенал» - ото було б де розвернутися...    

Недавно розмовляла зі знайомим бізнесменом. Він каже, знаєш, чого ви так «женете» книги на форум? - Інтуїтивно намагаєтеся знизити ризики у продажах, бо саме на львівському форумі найкраще продаються новинки. Тут видавець привозить розкрученого автора і може за три дні продати більше тисячі однієї книги. І хоча видавцям дитячої літератури цього навряд чи досягти, ми готові зректися відпустки, щоб зробити новинки і заклеїти діри провального літнього сезону.   



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
01.07.2025|06:27
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва


Партнери