Був факт: з шести романів короткого списку, серед яких були і романи колишніх лауреатів Букера Антонії Байєт і Максвелла Кутзеє, перемогла Хіларі Мантел з романом «Волф Холл» (Вовчий зал), в якому йдеться про інтригана і політика, наближеного до короля Генрі Генріха VIII – Томаса Кромвеля. 

Атмосфера в Лондонському Гілдхолі була піднесена, офіціанти носили шампанське, письменники і видавці обговорювали останні літературні новини. Серед них тинявся колишній міністр обороні Майкл Портіло, який минулого року головував на засіданнях букерівського журі. Потім гості розсілися за сорок круглих столів і вислухали короткий спіч про користь і значення Букерівської премії. Після гастрономічних радощів, о 21.45 розпочалась сама церемонія. Кожному з короткого списку була подарована його/її номінована книга в шкіряній палітурці роботи одного з найвідоміших майстрів, і одразу після цього ведучий назвав ім’я переможця. Хіларі Мантел, як мені здалося, була вже готова до своєї перемоги і виступила з короткою, але добре прорахованою імпровізацією. «Для мене ця перемога – як потрапити у залізничну катастрофу. Ось в цей самий момент я відчуваю, як я своїм тілом пробиваю вікно вагону і щасливо лечу повітрям». Треба сказати, що її книги завжди «розлітались» великими накладами. Роман був фаворитом читачів і букмекерських контор. Журі проголосувало за нього три проти двох. Мій сусід по столику професор англійської літератури схилив голову до десерту і сказав: «Ось так рецесія добралася до літератури». Можна погодитись, що 2009 року Букер за англомовний роман не відкрив нового імені. Може, його і не було цьогоріч?