Re: цензії

26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
26.05.2025|Ігор Зіньчук
Прагнення волі
Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

12.08.2016|07:37|Буквоїд

Ганна Улюра: Раджу «Походження видів» Дарвіна. Не читала карколомнішого трилера

На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає літературний критик, науковець Ганна Улюра.

- Що ви читали останнім часом?

- Останнім часом? Я багато читаю, тож орієнтуватимуся щодо «останнього часу» на поточний  тиждень, він уже в цьому сенсі вдалий. Три книжки з нині прочитаних мене чимсь зацікавили і чимсь зачепили.

Блейн Гарден, «Втеча з табору 14». Якісний репортаж. Написана книжка дуже стримано, навіть сухо. Але історія кричуща. Молодий хлопець втікає з трудового табору ворогів народу у Північній Кореї, де він народився і окрім котрого нічого в житті не бачив і не знав. Ця книжка про нього. Опис побуту північно-корейського ГУЛАГу, спостереження над тим, як стрімко деформується людина, позбавлена необхідного – психологічно необхідного, зокрема. І це все – про 1990-2000-і! Поки читала, мені несамовито хотілося, щоб книжка виявилася фейком. Тож найстрашніші, певно, останні сторінки. Там є примітки і фото, посилання на документи і інші розслідування – вони доводять достовірність розказаної історії.

Ян Литвак, «Братиславські упанішади». Цей словацький письменник був одним із гостей фестивалю Місяць авторських читань у Львові, і після його виступу (сподобався!) страшно захотілося почитати до того автора мені невідомого. Литвак – це технічне і наївне водночас письмо, нечасто таке поєднання трапляється. Ця невеличка книжечка – авторська збірка, складена з над-короткої рефлексивної прози і еко-поезій «на східний лад». Такий собі словацький Тарас Прохасько з гостро саркастичним почуттям гумору.      

Відіадгарт Найпол, «Напівжиття». Ніяк не могла до Найпола підступитися, але тут його прозу згадала людина, літературному смаку якої я повністю довіряю. Це стало стимулом. Відкрила його «Напівжиття» – і випала на кілька годин зі свого життя. Історія поглинає сама по собі: революційна Індія, кастове пригнічення, постколоніальні світоглядні сутички. Автоматично співвідносиш то з «Моїм життям» Ганді, то з Рушді, то с Арундаті Рой. Але погоду тут робить головний герой – він настільки огидний, що на певному етапі зачаровує цією послідовною мерзенністю. До прикладу, син придворного, у 1930-і він кидає університет і одружується з жінкою нижчої касти, бо вирішив: такою буде його жертва «новому суспільству». Розплачуватися за ту його жертовність доведеться і нелюбій дружині, зокрема.   

- Як обираєте книжки для читання?

- Частково на це питання я уже відповіла.

Я нечасто слухаю рекомендації, сама обираю книжки для читання – і система моя ой-яка-плутана.

Скажімо, я читатиму весь короткий список Оранж прайс (це премія для письменниць, які пишуть англійською), позаяк він мене не розчарував ще жодного разу. Те саме з книжками, відзначеними премією Шаміссо (її дають німецькомовним авторам, для яких німецька не є рідною мовою). Але уже обережніше буду з Букеровськими і Гонкурговськими лауреатами, когось із них до рук і не візьму. Так, для мене це чіткий орієнтир: я читаю книжки, позначені і відзначені преміями, бо вони так чи інакше впливатимуть на «загальну температуру по палаті».

Ще у мене зберігся надцінний список «програмного» читання, який нам на п’ятому курсі дав захоплений своєю справою викладач сучасної зарубіжної літератури – я й досі ще до середини переліку не дійшла.

А до безпосередніх рекомендацій я прислуховуюся тільки в тому випадку, коли людина добре знає мої уподобання чи має насправді добрий смак – є чому від неї вчитися. І ще один шлях: нові для мене автори, яких я спочатку чую наживо. Як-от сталося з Литваком і МАЧем. На те і треба добрі літературні фестивалі, в цьому переконана.

Однак треба уточнити.

Це все стосується того мого читання, яке «для душі». Ті книжки, які я читаю «для роботи», мають геть інші критерії відбору. Ще плутаніші.

- Що можете порадити для читання іншим?

- «Походження видів» Дарвіна. Не читала карколомнішого трилера.

А якщо серйозно, це питання чую часто, і воно мене завжди непокоїть. Познайомити людину з книжкою, яка тій припаде до душі – це настільки ж інтимний і відповідальний процес, як підшукувати комусь пару. Я не годжуся, боюся, в добрі свахи.

Є книжки, видані у нас, до прикладу, за два останні роки, які я б порадила не пропустити: це «Море моря» Ільми Ракузи, «Прокляття дому» Дженні Ерпенбек, «Сумма» Іздрика і Евгенії Нестерович, «Виховання» Клер Кіган, «Якоб вирішує любити» Каталіна Доріана Флореску, «Натура морте» Йозефа Вінклера, «Безодня» Марисі Нікітюк, «Сатурн» Яцека Денеля, «Мій дідусь був черешнею» Анжели Нанетті…

А знаєте? Давайте зробимо так, як я в таких ситуаціях раджу друзям. Скажіть мені три книжки, які вам останнім часом сподобалися – тоді я зможу вам щось і від себе рекомендувати. 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем


Партнери