Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

25.10.2012|09:08|Буквоїд

Мідна: «Книжка як і учитель – приходить, коли готовий учень»

На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає поетеса Мідна.

- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

- Наша осінь багата на літературні фестивалі, форуми, ярмарки – виключна можливість дізнатися про нові видання з перших вуст і у всіх деталях. Кілька знахідок осені тішать мене найбільше – збірка оповідань Бруно Шульца у перекладі Юрія Андруховича та апокриф мандрів Григорія Сковороди «Усі кути трикутника» – нова книга Володимира Єшкілєва. Інтуїтивно відчула важливе для себе і стала свідком презентації обох книг. З перших хвилин зрозуміла, що не помилилася – самі події і придбання книжок були хвилюючими, несла їх додому як найбільший скарб. Читаю і млію зараз від історій та слова. Обидві теми близькі мені і пробирають до глибини душі.

Дорогою по місту читаю першу збірку поезій Гриця Семенчука «Внутрішній джихад» – чекала на неї рік. Концентрована поезія, повна образів дуже насичує, тому читаю повільно, роблю паузи між текстами, щоб встигати давати раду емоціям, які переповнюють. Ще повільніше вивчала «Вогнепальні і ножові» Сергія Жадана – якщо читати кілька його поезій підряд, можна захлинутися, пересититися і загубити смак. Тому дозую собі щастя від читання таких книжок, щоб зберігати рівновагу. Крім Семенчука «Meridian Czernowitz» видав свіжі збірки поезій Остапа Сливинського «Адам» і Дмитра Лазуткіна «Добрі пісні для поганих дівчат», які я прочитала одна за одною у найпрекрасніші ранки та ночі цієї осені. Вони мені теплі і вже трохи затерті, бо були поряд у подорожах і завжди під рукою. Так виходить, що потертість – гарний показник для збірок з поезією, які потрапляють мені до рук.

Щойно прочитала подаровану автором на славнозвісній Краківській,3 у Львові збірку Романа Романюка. Його «Усміхнений Єремія» подорожує зі мною і досі та перечитується фрагментами – я відкрила для себе нового поета. Так буває – бачиш людину не вперше, а одного дня виявляється, що ти багато чого не знав. І радієш своєму відкриттю. Маленька збірочка у тридцять віршів, вже не нова, чорно-біла в оформленні, а така близька – Роман дуже поетичний.

За кілька тижнів до цього крізь мою осінь пройшов ще один роман – «Море для шульги» Павла Коробчука. Впізнала у романі Павла-поета, познайомилася із Павлом-письменником, відчула у цьому особливий смак. Близькою стала прочитана трохи раніше книга Костянтина Могильника та Адріана ван дер Варта «По пути Колумба» – бортовий журнал експедиції команди EQUITES через Атлантичний океан без їжі та води. Я добре знайома з цією історією, захоплююся командою та її проектами, тому читання було трепетне і захопливе. До речі, подивіться однойменний документальний фільм про це, в якому про наших мандрівників-екстрималів розповідає сам Жерар Депардьє.

- Як обираєте книжки для читання?

- Відчуваю. І легко захоплююся, коли відчуваю, що це моє. Тоді я живу книгою і вона неймовірно мене наповнює. Буває, що зацікавлює автор, особистість і я читаю його твори, щоб краще пізнати цю людину. У будь-якому випадку я керуюся власними інтересами та інтуїцією. Книжка як і учитель – приходить, коли готовий учень.

 - Що можете порадити для читання іншим?

- Залюбки пораджу збірку поезій Звонко Карановича «Барабани і струни, магістраль і ніч» у перекладі із сербської Алли Татаренко. Почитайте збірки літературного критика, публіциста Олександра Бойченка «Аби книжка» та «Чужі серед своїх», а при нагоді обов’язково послухайте у виконанні автора. Щойно вийшла збірка есеїв Андрія Бондаря «Морквяний лід», яку ще не маю, проте читала багато Андрієвих колонок в «Газеті по-українськи» та журналі «Країна», тому більше ніж впевнена, що книга варта уваги. Восени особливо ллється завжди близький мені Тарас Прохасько. Приємного читання.



Додаткові матеріали

19.10.2012|08:38|Re:цензії
Микола Хомич: «Зі скандинавських саг про нашу історію можна дізнатися більше, аніж з власних першоджерел»
17.10.2012|07:35|Re:цензії
Сашко Дерманський: «Проза Шевчука — література світового рівня»
15.10.2012|07:19|Re:цензії
Олег Андрос: «Читав «Анархія працює» Пітера Гелдерлооса – самвидавну книгу з теорії та практики анархістського устрою»
12.10.2012|07:22|Re:цензії
Лілія Мусіхіна: Деякі книги неможливо «ковтати», ними варто смакувати, як дорогим вистояним вином
10.10.2012|07:38|Re:цензії
Павло Коробчук: «Якщо цураєшся сучасної літератури, то цурайся і звужених джинсів, і кросівок»
02.10.2012|07:10|Re:цензії
Мирослав Лаюк: «Треба шукати нову поезію в нас під носом, причому десь тут — на розі Сковороди і Волоської»
27.09.2012|07:43|Re:цензії
Олена Мовчан: Мені дуже пощастило, бо «робоче» читання у мене майже завжди збігається з читанням «для душі»
25.09.2012|12:34|Re:цензії
Дмитро Кузьменко: «Із дитячої літератури дуже рекомендую книжки Джаклін Вілсон»
24.09.2012|15:47|Re:цензії
Сергій Жадан: Раджу «Квіти Содому» Ульяненка
20.09.2012|07:38|Re:цензії
Степан Процюк: Пережив душевне потрясіння, читаючи «Голем» Густава Майрінка
06.09.2012|08:26|Re:цензії
Галина Вдовиченко: «Маю блокнот, у який записую назви книжок – рекомендації людей, до думки яких прислухаюсь»
03.09.2012|08:26|Re:цензії
Лариса Денисенко: «Коли поезія відлунює почуттями, вона, на мій погляд, гарна»
28.08.2012|09:01|Re:цензії
Сергій Тарадайко: Читайте лише те, що не можна читати під час їжі або у метро
26.08.2012|10:01|Re:цензії
Юлія Юліна: У виборі книжок, як і в музиці та кіно, важко давати поради
23.08.2012|07:31|Re:цензії
Дмитро Дроздовський: «Критик мусить жити на планеті «Текстуальність»
20.08.2012|07:37|Re:цензії
Анна Багряна: «Влітку читається багато»
13.08.2012|12:26|Re:цензії
Богдана Костюк: «Перечитую Стівена Кінга в оригіналі»
06.08.2012|13:26|Re:цензії
Юрій Андрухович: Роман «Світло згасло в Країні Див» дуже кайфовий
31.07.2012|07:34|Re:цензії
Ірина Соловей: Найбільшим моїм літературним захопленням наразі є книга британського автора ДіБіСі П´єра «Світло згасло в країні див»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери