Re: цензії

16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку
04.09.2026|Віктор Вербич
Волинський контекст української художньої літератури для дітей
04.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Йдімо до свого виднокола, мріймо!
01.09.2026|Василь Кузан
Вибір оптики

Re:цензії

08.04.2026|09:07|Маргарита Падій

А хто сказав, що наш світ є істинним, реальним?

Олексій Тимошенко. Майстер ілюзій. К.: Yakaboo Publishing, 2024, - 216 с.

 

Олексій Тимошенко — сучасний український автор, який поєднує літературну творчість із науковою діяльністю у сфері психології. Його попередні тексти завжди спиралися на глибоке інтелектуальне підґрунтя, але тепер фантастика стає для нього способом дослідити людську свідомість у граничних станах. «Майстер ілюзій» — дебют письменника, що позначає важливий етап у його творчій еволюції. Збірка варта зайняти особливе місце в сучасній українській літературі, поєднуючи традицію фантастики зі своєрідним українським поглядом на питання пам’яті, відповідальності й свободи.

Книжка складається з вісімнадцяти оповідань, але їх не варто сприймати як окремі, ізольовані твори. Навпаки, вони утворюють єдиний простір, у центрі якого — проблема межі між реальним і вигаданим. О.Тимошенко послідовно демонструє, що людина є творцем власних ілюзій, а світ, який вона сприймає як об’єктивний, насправді конструюється свідомістю завдяки пам’яті, уяві, досвіду та страхам. Фантастичні елементи в оповіданнях ніколи не є самоціллю: вони виконують функцію інструментів, за допомогою яких автор моделює ситуації, що оголюють внутрішні механізми людської психіки. У часових петлях, цифрових копіях особистостей, штучних всесвітах і технологічних винаходах письменник не стільки показує майбутнє, скільки досліджує людину, поставлену перед радикально новими умовами існування. Тематика збірки охоплює значний спектр сучасних інтелектуальних питань. Від відповідальності митця за створені ним образи  до проблеми втрати ідентичності в умовах цифровізації світу. Від залежності людини від технологічних систем, які поступово виходять з-під її контролю, — до моральних виборів, що постають у зіткненні з невідомим або надлюдським. Проте, попри розмаїття сюжетів, усі оповідання об’єднані спільною філософською ідеєю: реальність не є чимось сталим і особистість — не фіксованою одиницею, а безперервним процесом самотворення. 

Стиль письма О. Тимошенка вирізняється інтелектуальністю, лаконізмом і зібраністю. Він будує свої оповідання чітко і логічно, використовуючи філософські алюзії та ліричні розмисли, які не суперечать, а навпаки — надають  глибини тексту. Його есеїстичність не відкидає емоційності, але емоції подаються стримано, що створює особливу атмосферу — суміш інтелектуальної напруги та стриманої емоційної забарвленості. У центрі кожного тексту не технологія, а людина з її слабкостями, сумнівами, страхом перед хаосом і прагненням знайти сенс. Книга важлива і тим, що демонструє потенціал української фантастики як частини ширшого європейського культурного процесу. Оповідання О.Тимошенка, попри глобальні мотиви, мають впізнаваний національний контекст, у якому навіть фантастичні сюжети містять глибокий екзистенційний запит, притаманний українській культурі.

Водночас збірка не позбавлена певних моментів, які могли б бути опрацьовані досконаліше. Деякі тексти настільки лаконічні, що закладені в них ідеї подаються ескізно й хочеться їх розгорнути ширше. Було б цікаво побачити між оповіданнями і більш очевидні взаємозв’язки на рівні символів або спільної міфології — адже потенціал для цього в автора є дуже високий. Проте ці дрібні зауваження не применшують загальної вартісності книги, а радше окреслюють можливий напрям її подальшого розвитку. 

Отож  «Майстер ілюзій» — це не просто збірка короткої прози, а інтелектуальний простір, де фантастика перетворюється на спосіб осмислення сучасної реальності з її кризами, хаосом і можливостями. О.Тимошенко пропонує читачеві не втечу від світу, а більш глибоке занурення в нього. Спонукає замислитися над тим, що є реальністю, де пролягла межа ілюзії, якою мірою можна покладатися на власні спогади, відчуття та думки, а також над питанням про те, ким є людина і ким вона здатна стати. Саме цими питаннями книга зачаровує, тривожить і надихає, а її художня й філософська цінність полягає в тому, що вона відкриває простір для роздумів, не даючи готових відповідей. «Майстер ілюзій» підтверджує, що сучасна українська фантастика володіє значним естетичним та інтелектуальним потенціалом і в подальшому здатна вести діалог і зі зразками світової літератури.



Додаткові матеріали

07.04.2026|09:04|Re:цензії
Лютий, який досі триває
06.04.2026|10:52|Re:цензії
Світло, що не згасає у темряві (різдвяна проза, яка лікує)
05.04.2026|19:46|Re:цензії
Архітектура травми: як заповнити «Її порожні місця»
06.04.2026|10:37|Re:цензії
У парадигмі непроминальної п’ятсолітньої історії
02.04.2026|09:07|Re:цензії
Війна, яка стосується кожного
30.03.2026|10:59|Re:цензії
Слово його вивершується, сіється, плодоносить…
25.03.2026|16:30|Re:цензії
Чи краще озирнутися й не мовчати?
19.03.2026|09:10|Re:цензії
Часоплину течія
18.03.2026|14:36|Re:цензії
Зізнання у любові… допоки є час
18.03.2026|14:33|Re:цензії
Відсвіт «Пекторалі любові» у контексті воєнних реалій
17.03.2026|10:48|Re:цензії
Делікатна загадковість Михайла Вереса
13.03.2026|12:21|Re:цензії
«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
11.03.2026|18:39|Re:цензії
«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
09.03.2026|09:08|Re:цензії
100 тонн світла
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

19.09.2026|08:38
Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
16.09.2026|19:20
У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
15.09.2026|12:37
«Крилатий Лев» вручив нагороди
12.09.2026|15:01
Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
11.09.2026|19:50
Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові
11.09.2026|19:41
«Теплі казки Доброго лісу»: вийшла нова книга про добро
11.09.2026|09:28
Дебютний роман французького актора Жана Рено вийшов українською
09.09.2026|20:36
«Лікарня Святого Пантелеймона»: Артур Дронь анонсував вихід фінальної частини воєнної трилогії
09.09.2026|20:25
Андрій Содомора та Олена Стяжкіна – лауреати Премії імені Василя Стуса-2026
09.09.2026|08:54
9 вересня у Києві відбудеться церемонія вручення Премії імені Василя Стуса


Партнери