
Re: цензії
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
- 24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професорПрихисток душі
- 24.09.2025|Михайло ЖайворонПатріотизм у розстрільному списку
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Re:цензії
«Я читав книжку Малаш і злився…»
Якби я робив поспішні висновки лише за назвою, то сказав би, що роман Олександри Малаш «Любові багато не буває» – класичний жіночий роман з хепіендом. Проте світ давно навчив за «обгорткою» розглядати «начинку».
Для мене показником хорошого тексту є з’ява в тілі фізіологічних відчуттів. За час читання «Любові» в мене вони змінювалися часто. Я відкрив у собі й кілька давніх ран, які завдяки діям головних героїв допомогли мені усвідомити свою неправоту й поспішність, і страшенно злився на Анастасію, головну героїню, яка принесла себе в жертву чужому щастю. І її жертву довго не оцінювали. Та скільки б я не гнівався на світ роману, але в реальному житті знаю далеко не одну жінку, яка принесла себе в жертву й зламалася спочатку психологічно, а потім і фізично.
Надзвичайно імпонували мені в тексті цитати різних авторів, які доповнювали сюжет, давали підказку, як буде далі. Особисто для мене «Любов» Сані Малаш – це шлях самозцілення. Це можливість стиснути зуби й сказати собі правду. Сам на сам, мов перед дзеркалом, щоб разом із давніми образами з тіла вийшли всі нариви, запалення, зневіра, втома й навіть рак. Адже більшість хвороб – з розуму.
Роман вчить лікуватися, поважати шлях іншого. Так, тут багато любові. Але не «мила», а тої сокровенної, даної кожному з нас зверху. Тої любові, яка з покоління в покоління передається з молоком матері.
Я справді злився, читаючи книжку. Бо проживав, паралельно з розвитком сюжету, те, в чому не хотів собі зізнаватися.
Колись для мене стала потрясінням книга Конкордії Антарової «Два життя». Але вона написана вже досить давно (під час Другої світової війни, а вперше видана в 1993 р.) й розкриває нам шлях духовного розвитку. Сучасним продовженням світогляду К. Антарової для мене є О. Малаш, яка мов невипадково народилася 100 років потому.
В «Любові багато не буває» є й цитати І. Златоуста, М. Дочинця, І. Манжури тощо. Це лакмусові папірці, які показують нам, з якої «речовини» зіткана душа авторки. Я не уявляю, скільки життів потрібно було прожити, щоб знати мудрість причинно-наслідкових зв’язків, які так легко «іншим зором» бачать деякі герої. Але цей роман безповоротно змінює тих, хто готовий іти вперед і бути щасливим.
Страждання люди обирають самі, а в щасті їх на світ відпускає Бог.
Мій гнів під кінець роману затих. Я пробачив і відпустив кривдників тексту й своє минуле. Адже хочу бути здоровим та жити в мирі. Я лікувався, і цей роман – приклад якісної духовної медицини.
Якщо такі істини сповідуєте й ви, вам стовідсотково варто прочитати цей роман. Адже любові багато не буває, як і внутрішнього щастя, здатного змінити все довкола. І як не крути, більшість того, що ми маємо або чого не маємо, таки залежить від нас!
І насамкінець кілька улюблених цитат з роману:
«Про хороше треба думати. Тоді тебе ніяка бацила не здолає!»
«Мети досягти майже завжди можна – за умови, якщо ти ставиш її правильно…»
«Мені ще було б цікаво, – ділилася Аня, – що могли від цих занять узяти діти з обмеженими можливостями. – Ой, дорога моя, якби ж ти уявляла собі, які в них необмежені можливості».
«– Від чого найбільше страждають чоловіки вашого віку?
– Від порожнечі, яку не знають, чим заповнити».
«Відмінників не люблять. Тому вони й відмінні від інших. Не такі..»
«Головне – щоразу, коли лишаєшся наодинці з собою, пробуй давати відповіді на питання: хто я є?».
«Ніколи не нав’язуй людям свого бачення… Ще не відомо, хто з вас правий».
«Мало забрати хворобу… Треба ще заповнити її місце здоров’ям».
«– Який ваш головний девіз?
– Любові багато не буває».
Коментарі
Останні події
- 13.10.2025|12:48«Гетьманіана Старицького»: Унікальна виставка відкриває зв´язок між Козацькою добою та сучасною боротьбою
- 13.10.2025|12:40«Крилатий Лев – 2025»: У Львові назвали найкращих авторів прозових рукописів
- 13.10.2025|12:35Завершується прийом зголошень на Премію імені Юрія Шевельова-2025
- 13.10.2025|12:2112 топових видавництв, десятки книжкових новинок та фігура-гігантка Лесі Українки: Україна вдруге на LIBER
- 11.10.2025|13:07Засновник Ukraїner Богдан Логвиненко мобілізувався до ЗСУ: "Не бути пліч-о-пліч - емоційно складніше"
- 11.10.2025|13:02Вероніка Чекалюк презентує у Відні унікальні "метафоричні карти" для спілкування за столом
- 09.10.2025|19:19Ласло Краснагоркаї — Нобелівський лауреат із літератури 2025 року
- 07.10.2025|17:37“Тисяча осяйних сонць”: бестселер про долі жінок в Афганістані вийшов українською
- 06.10.2025|15:47«Основи» готують до друку три романи Самюеля Бекета до 120-річчя автора
- 06.10.2025|15:34Стартував прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні