Re: цензії
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
- 15.03.2024|Ірина ФотуймаДух єства і слова Богдана Дячишина
- 14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наукРадянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
- 09.03.2024|Тетяна Дігай, ТернопільІнтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Книга, що спонукає до Прагнення
Олег Рибалка. Гра в життя. – К.: Легенда, 2017. – 224 с.
Цю книжку не можна читати похапцем, інакше вона "пройде повз". Вона – для читання неспішного, вдумливого. Тоді поволі розчинятиметься у свідомості, мов цукор у теплому чаї, наповнюючи єство багатозначним виразним змістом.
Ілюзії, реальність, пошук Чогось Надважливого, сенс буття і пошук свого місця у Всесвіті – ті теми, що мене найбільше хвилюють на даному життєвому етапі. І всі вони тут присутні, ба більше: книга зіткана з них. Тож дуже доречно втрапила до моїх рук.
"Гра в життя" – для тих, хто шукає відповідей, хто спраглий пізнати Щось, збагнути, що справді важливо, а що – марнота, сміття, чим часто заполонені наші думки, свідомості, зрештою й життя... Недарма видана у "Мисливій серії". Таки є над чим помислити.
І хоча за жанром, окрім філософської, книга є фентезійною, однак насправді тут багато земного, повсякденного, воно представлене тут у різних ракурсах, розкрите в різних іпостасях – від надважливого, до цілковито абсурдного, яким часто охоплене життя, що, - о парадокс! - витворюємо самі ж ми.
Оригінальною є структура роману-триптиху. Автор наче грається з читачем, показавши спершу події, що відбуватимуться наприкінці книги, по тому – розповідаючи те, з чого все починалось і зрештою – наповнивши серединою. І та середина – третя частина, що має назву "Розмови" – мов пісок із пустелі мудрості, що благодатно наповнив чашу з розкиданими пазлами історії, гармонійно її довершивши. Майже ущент наповнена цікавими філософськими міркуваннями, і вщент мною "помальована" (люблю відмічати цікаві думки і вислови у книгах, які читаю).
Приміром, такі:
"Віра в себе – це, певно, найпростіше й водночас найскладніше для людини. Простішої мотивації, мабуть, і не знайти. Але щиро повірити в себе, у свою справу неймовірно складно; а точніше навіть не повірити, а довіритися – довіритися самому собі".
...і по тому..:
"Оце ж бо питання: якщо віра дає людині таку силу, то чому так мало людей користуються нею, а натомість так багато зуживає її марно, вірячи в усілякі дурниці й викидаючи на вітер таку потугу, котра може дати кожному жити так, як йому прагнеться?"
Або ж іще:
"...А знання одне – однакове для всіх. І все, що існує, має одну суть і конкретне, виразне розуміння. Тому знання є в усіх, і дане всім. Питання лише в тому, хто хоче його розкрити й отримати, а хто ні. Перші прагнуть, а другі просто існують, – зітхнув старий. – Прагнення породжує рух і розвиток. Існування – застій і розпад. Яким шляхом іти, кожен вибирає сам"...
"...У світі немає нічого абсолютно слушного, вічного, сильного..."
І так можна цитувати безкінечно. Особливо із третьої, що є серединою історії, частини.
Кожний автор свідомо чи несвідомо закладає у текст власне світовідчуття. І коли світовідчуття автора і читача співпадає, тоді книга – точно "твоя", бо бачиш, прочитуєш у ній власні думки, переживання чи розкриваєш у собі щось нове, те, що зачіпає в тобі цей текст.
Це – "моя" книга. І я обов’язково дам її на прочитання спершу синові, котрий любить і читає більше від мене, а тоді – друзям. Бо вона того вартує. Вона – спонукає до Прагнення!
Додаткові матеріали
Коментарі
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві