Не прийнято говорити. У нашому суспільстві багато тем, на які не прийнято говорити. Та є дві основні – секс і смерть. Хоча вони основоположні, адже це життя і відхід із нього. І звісно, особливо не прийнято про це говорити з дітьми. Якщо до розмов про секс так-сяк призвичаюються, то смерть залишається сферою особливо табуйованою. Власне, не саме явище, а його даність від народження.

Говорити, що книга американського письменника Ейтана Борітцера, що вийшла у дитячому арт-видавництві «Чорні вівці» у двомовному форматі, присвячена смерті, напевно, не зовсім правильно. Вона покликана допомогти запобігти можливим психотравмам, викликаним втратою когось близького, дорогого, важливого або усвідомленням неминучості власної. Так само й не зовсім точно говорити, що книга ця призначена насамперед дітям. Швидше – дорослим. Вона стане для них своєрідним путівником у мандрівці зі своїми дітьми цією непростою темою.

Про смерть важливо говорити як про будь-що неминуче. А в наш час, у контексті актуальних подій в Україні, смерть стала повсякденністю. Чи часто ми, дорослі, замислюємося над тим, яким чином впливають ці нескінченні новини про смерть на дітей, яким чином вони дають собі раду з усім цим інформаційним потоком?

Відмовляючись говорити з дітьми про смерть, дорослі знімають із себе будь-яку відповідальність за внутрішній світ дітей, відмовляються від участі в їхньому житті, випускають дитячу долоню із своєї.

Як розмовляти про смерть? Саме тому, що дорослі часто не мають відповіді на це питання, тому, що їхні батьки, наставники, вихователі, вчителі обминали цю тему, вони не йдуть далі. Ейтан Борітцер знає ЯК. Його книга допомагає подолати цей бар’єр, створений багатьма поколіннями.

Життя – це шлях, який обов’язково треба пройти, і веде він до переходу, який називають смертю. Прийняття цього дарує усвідомлення винятковості кожної живої істоти, дарує усвідомлення необхідності цінувати і любити життя – цю пригоду на шляху до однієї із найбільших таїн.

«Що таке смерть?» – книга-йога, книга-медитація, книга-аутотренінг. Почитайте її разом із дитиною, і ви будете подивовані, якою потрібною була ця розмова, наскільки цікавить вона вашого вдумливого, безстрашного, мудрого співрозмовника.