
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Re:цензії
На вдих і видих
На видих і на вдих: поезія / Юлія-Ванда Мусаковська. – К.: Факт, 2010. – 112 с.
Чомусь мені здається, що краще б звучало навпаки, себто «На вдих і на видих». Та вже нічого не вдієш. Книжка видана і вона у мене в руках.
Не буду розходитись щодо несмаку дизайнера обкладинки, але обгортка зовсім невдала, а цей аспект важить зовсім не мало. Тішить, що тексти у ній набагато ліпші, та про це трішечки нижче, бо спочатку регалії: молода авторка Юлія-Ванда Мусаковська має чимало літературних відзнак – лауреатка конкурсів ім. Б.-І. Антонича «Привітання життя» (2009), «Смолоскип» (2009), фестивалю «Неосфера» (2009), «Рукомесло» (2009), «Гранослов» (2008); тексти публікувалися у авторитетних часописах і це багато про що говорить, але все-таки читати набагато ліпше.
У дебютній збірці «На видих і на вдих» ґрунтовно присутня рима. І то настільки, що майже всуціль відсутні верлібри, окрім «мить, коли говорить тиша», який і є останнім акордом книги, що говорить про можливі майбутні мутації версифікаторських конструкцій у «думки, / від яких важко дихати, / як в годиннику вічності сиплеться пісок через отвір, / до нового відліку часу». А зараз авторці нерідко доводиться ставати рабинею співзвучності, що викликає невдоволення, бо маємо ще й вірш, який дав назву книжці, і завершується він такою строфою:
...божественна провізія для тих,
кому земного нічого втрачати.
До скону залишатися на чатах
любити – і на видих, і на вдих.
Хоча в поезії воно звучить гармонійніше («на видих, і на вдих»), та, на жаль, це далеко не єдиний випадок, коли Ю.-В. Мусаковська стає жертвою розміру і рими, хоча, на загал, її поезія тяжіє до вишуканості, інтелектуалізму, європейськості. Відразу напрошуються асоціації з І. Андрусяком, В. Махном, О. Короташем чи навіть Наталкою Пасічник.
Зараз коротко про основні особливості: маємо алітерацію; пошук нових форм римування, які навіть можна назвати новаторськими чи, принаймні, непересічними у нинішній вітчизняній поезії, і взагалі, за цією книжкою можна вивчати строфіку; занадто багато «розумних» слів плюс англійські назви, хоча це скоріше позитив; а ще нагадує раннього Андруховича з усім цим багатством мови – всякими архаїзмами, запозиченими словам (дивовижний неологізм – «лаполистя»); відстежуються східні мотиви, зокрема у вірші «країна мандаринових дерев, або Хроніка Літа”, багато алюзій і символізму; навіть маємо трохи гумору («з місцевої флори й фауни — / цвіль та міль»); схвилювала строфа:
золочений когутик на верхівці
будинку що побудував не ти
а через тин думки
як білі вівці
стрибають а мені усе не спиться
бо сон летить сторчма під три чорти
Тут навіть маємо діалектного «когутика», який у наступній строфі таки здобуває літературно внормований відповідник («танцює півник з вітром в унісон»), а вівці взагалі заводять на гуцульську полонину, хоча насправді то лише думки і ніякої полонини там нема (у вірші теж). Далі новий абзац.
Якісно, професійно і прилизано настільки, що може виглядати красиво. Ба більше, воно таки виглядає красиво. Як полуниці на новорічному столі. Біда, що у грудні природним шляхом полуниці не ростуть. Зазвичай, потрібні парникові умови, всякі добрива, хімікати, на кшталт англомовних назв, які надають віршам, себто ягодам привабливого вигляду. Але ж на смак вони ніколи не зрівняються з полуницями, вирощеними на бабусиному городі. Я тут не говорю про справжність чи не справжність. Справжньої поезії як такої не буває. Бувають справжні полуниці. А поезія, як і всяке письмо – це гра, якою б правдивою вона не здавалась. Справжні почуття ніколи не стають літературою, бо якраз тоді не до літератури. А те, що втрапляє на папір – повторюю вслід за Стефаником – комедіантство. І тут вже заплутуюсь у власних розмислах і не знаю, як вірно оцінювати. Але Герасим’юк каже, що об’єктивної оцінки поезії бути не може, тому моя – суб’єктивна.
Втішає, що деякі фрази дуже зворушливі, як коли опадає з черешні цвіт і черешня прощається з частинками себе, і це ніби сумно, але красиво…
Додаткові матеріали
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем