
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Галичина: між князем і невільницею...
Роксолана у світі: Історико-краєзнавчий збірник / Автори-упорядники: Б.Гаврилів, І.Миронюк. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2008. – 96 с.; Король Данило Галицький у пам’ятках історії та культури: Краєзнавчий історико-культурологічний навчальний посібник / автори-упорядники: Б.Гаврилів, І.Миронюк. – Івано-Франківськ: Вид-во «Плай» ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2009. – 180 с.
Ідея книг, про які говорю, належить відомому прикарпатському історикові та краєзнавцю Богданові Гавриліву та проректорові Прикапатського національного університету імені Василя Стефаника Іванові Миронюку, хіміку за освітою і фотохудожнику за внутрішнім захопленням.
Самі книги в освоїй основі є сувенірно-подарунковими з багатими фотоілюстративними матеріяли і науковими та науково-популярними коментарями, поясненнями, фраґментами статей, розвідок, індивідуальними науковими пошуками і знахідками, інформаціями про наукові конференції тощо.
Думаю, що такі книги давно треба було видати, і те, що вони вийшли, не є свідченням нашої з вами дозрілості і готовності до підтримки таких видань. Книги засвідчують, що вся, чи майже уся історико-літературна, ширше культурно-просвітницька, робота в Україні й надалі робиться ентузіястами. І робиться не «за сприяння», а «всупереч»...
У книзі про Роксоляну, до якої в українців і сьогодні багато запитань і внутрішніх претензій, і про яку, виявляється, й досі ми майже нічого не знаємо (навіть ім’я та прізвище Настя Лісовська є несправжнім, а приписане традицією), найоригінальнішою ідеєю-знахідкою є твердження Богдана Гавриліва, що на картині італійського художника Паоло Веронезе «Весілля в Кані Галілейській» (1563), яка зберігається в Луврі, зображений документальний портрет Роксоляни.
Інші матеріали, які виконують роль хрестоматійно-довідникового путівника (фраґменти із розвідки Агатангела Кримського; статей турецьких дослідників; матеріалів про український серіал про Роксоляну; описів різних уявних портретів Роксоляни; списком найголовнішої літератури про Роксоляну та ін.), є доповненням і розширенням наших уявлень (історичних і вигаданих) про цю унікальну Жінку, яка зуміла використати свої чари, вирватися із невільничої клітки, аби потрапити в клітку володарську: розпоряджатися долями мільйонів, аби залишатися невільницею влади як такої.
Я думаю, що нам не треба створювати навколо Роксоляни патріотичний антураж, бо аж ніяк вона у нього не вписується. Але й нехтувати чи заперечувати її героїчний чин – в епоху, яка ніколи не звертала увагу на Людину, вирватися із тисків суспільних кліше і довести своє право на індивідуальність, – теж не маємо права.
Власне, ця книга і добра тим, що подає всі «за» і «проти» образу Роксоляни, залишаючись дещо нейтральною в оцінюванні, але доброзичливою в самому ставленні до цього образу.
Книга про Данила Галицького побудована за подібним принципом. Додаються ще матеріали про українсько-польські культурно-історичні взаємини; розкриваються сторінки біографії Данила Галицького (зокрема його битви із тевтонцями під Дорогочином; історію із коронуванням Данила Галицького; його взаємин із рідним братом Васильком; доля нащадків Данила Галицького; пошуки місця поховання, доля корони та ін.).
Доповнюються ці матеріали ще сторінками про родовід Романовичів, про пам’ятники Данила Галицького в Галичині, про образ князя в мистецтві; про українські видання про короля Данила Галицького; про дослідників історії давньої Галичини; про спільну польсько-українську наукову конференцію та ін..
Знову ж таки, книга багато ілюстрована. Використані додатки: фраґменти дослідження Миколи Котляра про Данила Галицького; подано широкий список літератури про нього.
Оптимальним було б, якби ці книги потрапили в університетські та шкільні бібліотеки. Але розумію, що це нереально, тираж їх невеликий (до речі, не вказаний), і буде, швидше усього, використаний як подарунок-візитка Прикапатського національного університету для своїх шанованих гостей.
У такому презентаційному використанні книг є, звичайно, свій сенс, але завжди треба думати не тільки про презентаційний вигляд зовнішній, але й про внутрішню суть.
Що ж до популярности постатей Роксоляни і Данила Галицького в Галичині, то вони перебувають десь на одному рівні. І це симптоматичний показник галицької ментальності: між князем і невільницею не віддається перевага нікому. Бо доля обидвох є мовби проекцією долі Галичини в історичній ретроспекції і сучасній перспективі. Ось тільки щасливого вивершення історії, державної перспективи так само не видно в сучасному, як не було в минулому.
Коментарі
Останні події
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників