Звісно, що я маю свій внутрішній план роману, який пишу. З цього, як правило, починаю роботу над кожним новим текстом. Але тут починається найцікавіше — у моменти найвищого творчого екстазу вже не... 

То вже потім я зрозумів, що найбільше від тих віршів пахло страхом… Відкрив Павла Тичину його земляк з –під Бобровиці, професор Київського університету Анатолій Погрібний. Він так по-юнацькому... 

Я читаю про важкий шлях до успіху видатного капіталіста, інженера-конструктора автомобілів Форда і уявляю Луганськ. Ось народився б Форд в тому індустріальному краї, створив би свій завод там,... 

„ Гай, давай, я до тебе зайду. Я би хотів до тебе зайти. А Ти сварити не будеш? “ Я не сварю, але через дві години нашої розмови так „ делікатно “ кажу: „ Може би Ти вже йшов на потяг “. Славко... 

Під завісу року 2015-го, підсумовуючи, трохи навіть підглядаючи у майбутнє, розумієш, чим був для нас цей короткий період історії. Для багатьох, і особисто для мене, він був роком, коли поняття... 

Напевне має рацію мій син, коли нещодавно у суперечці зі мною, „ видав на гора “ такий аргумент: „ Що ти мене переконуєш: слово, слово, слово… Де твоє слово? Хто його боїться? Сили бояться, а не... 

Це не можуть бути спогади, бо я не знав Олега Лишеги (30 жовтня 1949 – 17 грудня 2014). Я бачив картинку – не завжди ідеальну, і не завжди зрозумілу мені. Не влазив у спілкування, бо .. не влазив.... 

  “А потім дні надавили коліном в груди” Григорій Тименко   Ці рефлексії, що їх намагатимусь тут розгорнути, не носитимуть суто філологічний характер, натомість вони будуть більше... 

Особливість літературного процесу, сиріч українського, полягає в тому, що тут вже давно ніхто не хоче про себе чути навіть натяку на правду. Не те що правди у її найрізноманітніших виявах: від... 

Шевченківський комітет за Гончара, за Яворівського, за Дзюби, за Лубківського, за  Жулинського, за Олійника – завжди притча во язицях. Найбільше намагався щось змінити в сій шерезі „мертвих, живих...