Головна\Re:цензії

Re:цензії

Смерть десь поруч
13.08.2023|12:38|Ігор Зіньчук

Смерть десь зовсім поруч, вона чекає на свою чергову жертву і спостерігає, причаївшись за будинком або в лісовій посадці. Війна триває: одні люди воюють втрачаючи своє життя, а інші намагаються... 

Дарувати людям добрий настрій – свята справа
08.08.2023|12:57|Валентина Семеняк, письменниця

Давно відомо, що очі – дзеркало душі, а усмішка – її візитівка. Як багато можуть сказати очі про людину, навіть якщо ми її не знаємо і бачимо вперше! Коли людина випромінює внутрішню радість, про... 

Людина супроти життєвих вітровіїв
02.08.2023|18:52|Ярослав Поліщук

Творчість Надії Гуменюк багатогранна, її репрезентують сьогодні як поезія, так і проза, публіцистика. Можна сміливо твердити, що письменниця з Волині має вироблену манеру письма, впізнавані... 

Мандрівка лабіринтами чужих душ
30.07.2023|19:37|Юлія Юліна

Людська психіка – незбагненна, як Всесвіт. Чи можете ви сказати, що добре знаєте своїх сусідів, колег чи просто знайомих? Буває так, що ми не знаємо навіть ту людину, яка поруч із нами в ліжку.... 

Синдром Кассандри, або Жити на своїй землі
28.07.2023|12:42|Ганна Клименко-Синьоок

я завжди чую горе, бачу горе, а показать не вмію. Я не можу сказати: тут воно або: он там. Я тільки знаю, що воно вже є і що того ніхто вже не одверне, ніхто, ніхто. Ох, якби тільки... 

За що ми любимо поезію
27.07.2023|10:23|Петро Білоус, доктор філології, професор

Щойно видана книга Ігоря Павлюка «Танець Мамая» – знакова не лише у його творчості, а й у контексті сучасної української поезії. Книга унікальна й художньо розкішна. Про це вже сказано і в... 

Цавет танем, або Море сили виходить із болю
26.07.2023|17:59|Ганна Клименко-Синьоок

Зринувши в цей світ першого дня нового року, вона відлинула за виднокіл першої липневої днини… Документуючи воєнні злочини росії, плекаючи пам’ять про Володимира Вакуленка, опікуючись його... 

Душа, яка мандрувала драбиною Якова
24.07.2023|12:53|

Перший вірш і перші фрази віршованої збірки київської поетеси Лариси Дубас «Поезії», яка була надрукована ще за 5 років до війни, ніби з мене списані, бо ж і я колекціоную Слова: моє «вухо» серця... 

Поет, який бачить тіні
22.07.2023|12:49|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі

  І Навіть найактуальніша тема не врятує поетичний твір, якщо у ньому немає цікавого образу. Адже віршник зобов’язаний угледіти незвичайне у звичайному. Чи хоча б у плині буденності доторкнутися... 

Сила ангельської пір’їни
21.07.2023|12:27|Валентина Семеняк, письменниця

Море – прообраз Творця У цій поетичній збірці 10 розділів, бо саме стільки книг у мистецькій тайстрі українського письменника з Києва Олександра Козинця. Різножанрове багатоголосся, у якому... 

Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Партнери