Завантажити

ні в якому разі, переговори між собою вести коротко, переважно англійською, але з арабським акцентом; можна було вжити декілька арабських команд. До того, в одній з машин їхав вкрай переляканий арабський студент, якого викрали прямо з постелі, переодягли в маскувальний одяг та зв’язали. Його мали вбити та залишити десь у непримітному приміщенні на місці майбутніх подій для надійного прикриття операції. Практично він був призначений на заклання, що дуже нагадувало біблейські жертвоприношення.
У відповідності з розробленим планом, усі машини зосередились на лісистому пагорбі за декілька кілометрів від штаб-квартири АНБ.
Почались приготування до зухвалої операції. Бойовики готувались діловито, спілкувались дуже мало. Всі переговори велись майже пошепки. Кожен чітко виконував своє завдання. Всі перевдягнулись в маскувальний одяг, підготували зброю, спеціальні протигази, мобільні телефони, заляпали номери вантажівок багнюкою.
А декілька бойовиків витягли з двох джипів металеві шухляди. Це, власне, і було сюрпризом. В шухлядах були спеціальні порошки-каталізатори. Після їхнього змішування азот та кисень в повітрі перетворювались на закис азоту, тобто у звичайний звеселяючий газ. Задум ізраїльських хіміків був доволі простим, але достатньо ефективним: газоаналізатори американських розвідницьких служб не були пристосовані на виявлення сполук азоту та кисню, які, власне, є нічим іншим, як складовими звичайнісінького повітря. Крім того, порошки розпадались повністю і виявити їхні сліди вже через годину було практично неможливо.
Бойовикам пощастило: вітерець дув на об’єкт атаки прямо з їхньої сторони і тому місце газової атаки переносити не довелось.
;
;
/*-------------------------------------51----------------------------------*/
;
Теплої, тихої літньої ночі, такої звичайної, здавалося спало майже все. Вартові на вулиці, позіхаючи, придивлялися в темряву, майже механічно виконуючи свій одвічний обов’язок. Робітники служби безпеки всередині розвідувального комплексу звично дивились на свої монітори, рух на яких зменшився, однак Палац Загадок не спав: в його надрах безперервно слухали, перекладали, та аналізували інформацію з усього світу.
На годиннику керівника бойовиків була перша година ночі. Він подивився на годинник і наказав: “Всім надіти протигази. Готуйте суміш”.
Невидима газова хвиля покотилась до комплексу будинків АНБ, проходячи крізь зовнішню варту.
Справа полегшувалась ще й тим, що в потрібному їм корпусі АНБ був ще один агент. Щоправда досить дрібний — він займався прибиранням приміщень і, таким чином, міг допомогти на рівні дрібних дій. Його завданням було розсипати такі ж самі порошки у вентиляційній мережі будинку. Що він і зробив рівно о першій в одному з підсобних приміщень. Газ почав розповсюджуватись по внутрішнім приміщенням.
01:00. Розсипано порошки. Газ, що утворювався, був важчий за повітря і непомітно потягнувся за легеньким вітерцем. Всі бойовики — в протигазах — чекали наказу в трьох вантажівках.
01:10. По розрахункам газ повинен був почати діяти на місці подій. Керівник махнув рукою і вантажівки швидко рушили до головного в’їзду в штаб-квартиру.
01:14. Вантажівки дістались головного в’їзду. З головної машини вискочили двоє бойовиків з зарядженими гранатометами і ще двоє з гранатами. Чотири постріли — і вантажівки-танки рушили в зроблений отвір. Ще два постріли — і нейтралізовано високовольтну огорожу.
Вантажівки в’їхали на заборонену територію та під’їхали до темної будівлі. Бойовики швидко висипали з вантажівок. Вісім з них залягли біля машин: четвірки прикривали напрямок атаки і шлях відходу. Троє почали розгортати машини для відходу. Інші швидко побігли до будівлі.
Зі сторони охоронців не пролунало жодного пострілу. Охорона не чинила ніякого опору. Їм було смішно дивитись один на одного. І ще більше веселилися ті з них, хто побачив дивних людей у протигазах.
— Дивись, Джордж! — реготав товстий охоронник. — А ти говорив, що інопланетян немає!
Він трусився від реготу, показуючи своєму колезі нападників.
— Ха-ха-ха! — хихотав Джордж. — Вже не можу сміятися. Живіт вже болить. Давно я так не сміявся! Я такого ще не бачив! Тільки це не інопланетяни — це жаби!
Охоронці і робітники АНБ були майже у несамовитому стані.
“Здається, наші хіміки чогось не доробили, — подумав керівник групи. — Неприродна поведінка супротивника розслаблює, мабуть треба було додати у суміш трохи сльозоточивого газу”.
— Вперед, — не звертаючи на охоронників ніякої уваги, показав долонею напрям руху командир. — Шукати по кімнатах. Особлива увага на червоні стіни.
Троє бойовиків різонули кульовими чергами по відеокамерах — на всяк випадок, щоб не було видно скутих рухів полоненого студента.
01:16. Нападаючі розсипались по поверхах будинку. Завдання було відоме: треба захопити живими чотирьох хлопців, фото яких їм показали заздалегідь — агенти “Моссад” в Маріуполі під різними приводами встигли побувати в домівках у хлопців.

читати