Завантажити

потім почне пригадувати мені:
— А пам’ятаєш, як до перших півнів з друзями валандався?
Зараз мені це було геть не потрібно. А потрібним був наш національний продукт — огірковий розсіл.
Люська... Я ніколи не похмеляюся. Це, за моїми тверезими переконаннями, явна ознака алкоголізму.
А ось перед гаряченьким супчиком прийняти натщесерце розсіл — це можна, і навіть потрібно.
А супчик вже готовий! І пара яка! Лише понюхай — і йдуть приємні рефлекси по всьому тілу! І тоді, як мовиться, життя у повнім шоколаді.
Ви тільки уявіть, що могло би зустріти зрання чоловіка після таких нічних запальних гульок у їхній Америці? Ясна справа, що побачення ранком з уже колишньою дружиною і адвокатом поруч.
А тут... Ти ще тільки на рівні підсвідомості починаєш прокидатися, а супчик вже гарячий, і ложка починає свої рятівні рухи. Сили не одразу почали повертатися до мене. До речі, які то сили? Так, жалюгідний натяк на справжню силу, сама назва. Але процес, що називається, пішов.
— Добавити? — спитала Люська.
Не встиг я ствердно кивнути, як нашу ідилію розірвав різкий дзвінок у двері квартири, що іноді розриває душу. Ось так колись і отримаєш собі невроз, як фашист гранату. Я поплентався відчиняти, аж у дверях сяють усмішки: дві — Дерюгіних (Владька молодець, прийшов з кумою) і третя — блискучого красеня, як з картинки із підписом: «American boy», Наума.
— Пиво! — святково оголосив Наум. — Для подолання беззмістовно прожитого дня!
«Ти, бач, які жарти зрання!»
Хоча, можна й пиво, бо вже обід, а порушенням життєвих установок є виключно ранкове похмілля. Отже, все, що після обіду, то вже зовсім новий життєвий цикл!
А я своєї філософії дотримуюся. За це себе і поважаю.


* * *

Життя продовжувалося. Все ставало на свої місця.
Я не вмію пити пиво літрами. Справжню насолоду мені дають лише кілька перших глибоких ковтків. Спочатку цей могутній киснево-пивний коктейль, тобто піна (за теорією Наума, кисень, що доходить до клітинного рівня повинен бадьорити і омолоджувати), згодом — глибокий перший ковток, що заморожує всі дратівливі сприйняття оточуючого світу, а вже за ним — маленький контрольний ковток, щоб упевнитися, що пиво — то справжня насолода.
Вже після цього бажаний смачний глибокий видих з рекомендованим шипучим підтвердженням горлянки: «Ха-а...»
Якщо Наум прибув сюди за цим рецептом, то я його не продам ні за які гроші — це наше національне надбання. Хіба що мова може йти про ліцензію на використання.
— А непогано посиділи.
— Так.
Я вже й не згадаю, хто саме з нас промовив це на балконі, в час перекуру, але правду сказав. Бо сьогодні і розсіл гарно пішов, і супчик був актуальним, і пиво виявилося таким доречним, і дещо зі спогадів досі підвищує рівень адреналіну. Значить, вечір вчора дійсно вдався.
Хотілося продовжити відчуття єднання й душевності. Але ж Владька! Він завжди на своєму посту, знову поліз у фізіологію, мовби вчорашньої було замало:
— Науме, ну а ви там, в Америці, вже підібрали ключик до цієї проблеми омолодження людини?
— По великому ґатунку ключем до всіх клітинних перероджень є недостатність капілярного відродження в наших організмах. Навіть частково відроджуючи капілярний кровообіг, автоматично реанімуємо кровообіг у всіх тканинах в цілому.
— Невже?
— Справа в тому, що у старих і діаметри капілярних каналів значно зменшуються, і швидкість кровообігу, порівняно з молоддю, зменшена на третину.
— Тобто, аби «стінки» капілярів витримували, а кров у системі кровообігу літніх людей можна було б якось розігнати, то фізіологічно вони стали б молодими? — допитувався Владька.
— А чого тут дивуватися? Протягом п’яти-семи років усі клітини людського організму повністю оновлюються зі швидкістю від 5 до 7 мільярдів клітин у день. І якщо, припустимо, із шістдесятирічною людиною протягом п’яти років проводити певні процедури по розгону швидкості крові з одночасним укріпленням стінок судин, то чому б і ні? — як на конференції впивався тезами Наум.
— Так-так, уявляю собі: у бабусі підтягуються безсило обвислі груди і округлюються без усілякого силікону, а спомини про клімакс забуваються, мов нічний кошмар. Узагальнюючи тези, роботи у нас — непочатий край, — майже по-діловому підвів я риску.
Чоловіки дружно розсміялися. У нас власні дотепи.
— До речі, в чомусь ти правий, — перериваючи смішок, продовжив Наум, — омолодження починається саме зі шкіри, котра сама завдяки покращенню постачання крові стає еластичною і гладенькою. Дійсно, за такого розкладу старече заціпеніння і байдужість змінюють енергійність і цікавість до життя.
— Усе так, та з цього витікає, що для здійснення такої програми, людину похилого віку треба покласти в медичний стаціонар на п’ять-сім років, і в цей період безупинно прискорювати швидкість руху крові в її судинах, при цьому підживлюючи і зміцнюючи судини. Але ж яке це життя? — як завжди слушно зауважив Владька.
Наум примружився, як лис над заячими слідами:
—

читати