
Електронна бібліотека/Проза
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
слів у паузі, що виникла.
– Ганно Георгіївно, мова йде ще й про те, що будь-яка ваша заява, будь-який ваш крок буде інформацйно продубльований у російських засобах масової інформації, саме ви попадаєте в категорію борців за щастя українського народу, яке намагається відібрати ця влада.
Олексій Сергійович наголошував на словах «ваше», «ваш», «ви». Але він відчук, що це зайве зусилля. Партійна пані й без нього в цьому досконало розбиралася. Слово знову взяв раціональний чоловік. Очі його лякали безпристрасністю, вони були схожі на помутніле від часу скло. Голос його, гугнявий і одночасно скрипучий, як старий диван, дратував Олексія Сергійовича.
– Ви, звичайно, знаєте, що навчання «Сі Бриз» проводяться з 1997 року й що самі собою не є якимось доленосним кроком України на шляху до НАТО. Це навіть не Хартія про особливе партнерство з НАТО, це просто міжнародне військове співробітництво, у якому, до речі, бере участь і Росія. До цього три склади Верховної Ради, і ми в тому числі, не висловлювали сумнівів при затвердженні пропонованих планів, та й самої ідеології цих навчань. Тепер ви пропонуєте узятися за їхній зрив. Де логіка?
– Не бачу нічого нелогічного, – парирував Олексій Сергійович, подумавши про себе, що вони, найвірогідніше, набивають ціну навіть при очевидній для себе політичній вигоді від серії акцій, – часи міняються, міняється й ставлення до певних заходів. Учора це були просто спільні навчання, можливість відпрацьовувати якісь локальні завдання військового характеру. А сьогодні, коли керівництво вашої країни взяло курс на вступ у НАТО й, виходить, на розрив з Росією, це вже частина стратегічного політичного задуму. І з боку НАТО політичний задум полягає не в чому іншому, як у закріпленні своїх військово-політичних позицій на території України.
– Якими конкретними адміністративними й інформаційними ресурсами ви володієте? – поцікавилась Ганна Георгіївна.
– В унісон вашій політичній силі працюватиме ряд політиків, політологів, експертів. Я міг би зараз подати імена й назви, але думаю, що цього не варто робити. Досить взяти до уваги: на вас зроблена ставка, вас збираються солідно підтримати. На вас буде працювати армія журналістів і політологів. Це означає, що всі заяви будуть широко розходитися по засобах масової інформації, в тому числі на території України.
– Особисто мене бентежить у цій справі те, що в ході подібних міжнародних навчань вдосконалюється й ремонтується полігонна інфраструктура на території України. Людині, що живе державними інтересами, зрозуміло, що міжнародна військово-технічна допомога для України досить доречна, – знову вклинився хрипкий голос Сороковича.
Ой-ой-о! Видаєте себе за патріотів, а самі вже готові заради політичної кар’єри не те що Україну, власні душі дияволові продати! Ну чи не лицеміри?! – усередині в Олексія Сергійовича все заклекотіло від цієї фальші. Гпразд, подивимося на вас далі. Він повільно видихнув повітря з легенів і почав дуже спокійно роз’яснював вигоди від участі в цьому проекті.
– У найвищих ешелонах російської влади переконані, – і я цілком позділяю цю думку, – що втрати від згортання співробітництва з Росією обернуться більшими збитками, ніж ті крихти допомоги, які готові кинути Україні американці. Ще трохи, і вони за допомогу почнуть виторговувати розміщення своєї військової бази на території України. Не грайтеся в сліпих, подивіться, що діється в державах, які недавно стали членами Північноатлантичного альянсу, – закінчив він. Видно було, що його слухає тільки Сорокович. Ганна Георгіївна дивилася ніби крізь нього, і він відчував, як усередині її киплять пристрасті – важка внутрішня боротьба, протиборство якихось тільки їй зрозумілих аргументів. Нарешті її очі визволились з полону напівзаплющених припухлих повік і спалахнули злим вогнем. Здається, вона вловила свою роль. У якийсь момент вона скидалася на ріку, що вийшла з берегів, але невдовзі знову була у своєму руслі.
– Як вам бачиться конкретна схема дій по зриву навчань? – запитала вона майже незацікавлено.
Олексій Сергійович розкрив рот, як раптом у неї задзвонив стільниковий телефон.
– Андрію Богдановичу, поговори заради Бога, – вона сунула блискучий телефон у руку партнера, що покірно, як дитина, вийшов з переговірної.
Олексій Сергійович змішався, але Ганна Георгіївна підбадьорливим жестом запросила його продовжити розмову. Він подумав, що, може, це удача.
– За нашими оперативними даними, до кінця наступного місяця, орієнтовно 27–28 травня, у Феодосію прибуде американський корабель зі зброєю, військовою та будівельною технікою. Від вас вимагається зчинити суспільно-політичний галас, перекрити дорогу американським солдатам, заявити, що цей вантаж призначений не для проведення навчань «Сі Бриз», а для спритного закріплення на суходолі, тобто насправді будівництва військової бази. Залізним аргументом є те, що раніше навчання завжди проводилися на морі й не потребували ніяких споруд на суходолі. Потрібні бійки, масові заворушення. Ми ж забезпечимо дуже
Останні події
- 23.05.2025|09:25Meridian Czernowitz видає третю поетичну збірку Шевченківської лауреатки Ярини Чорногуз — «Нічийний шафран»
- 20.05.2025|11:40Оголошено Короткий список VII Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея 2025 року
- 16.05.2025|15:50«Танго для трьох»: він, вона і кґб
- 15.05.2025|10:47Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
- 14.05.2025|19:0212-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
- 14.05.2025|10:35Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
- 14.05.2025|10:29У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
- 14.05.2025|10:05Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
- 14.05.2025|09:57«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»