Електронна бібліотека/Проза

АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити
« 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 »

слів у паузі, що виникла.
– Ганно Георгіївно, мова йде ще й про те, що будь-яка ваша заява, будь-який ваш крок буде інформацйно продубльований у російських засобах масової інформації, саме ви попадаєте в категорію борців за щастя українського народу, яке намагається відібрати ця влада.
Олексій Сергійович наголошував на словах «ваше», «ваш», «ви». Але він відчук, що це зайве зусилля. Партійна пані й без нього в цьому досконало розбиралася. Слово знову взяв раціональний чоловік. Очі його лякали безпристрасністю, вони були схожі на помутніле від часу скло. Голос його, гугнявий і одночасно скрипучий, як старий диван, дратував Олексія Сергійовича.
– Ви, звичайно, знаєте, що навчання «Сі Бриз» проводяться з 1997 року й що самі собою не є якимось доленосним кроком України на шляху до НАТО. Це навіть не Хартія про особливе партнерство з НАТО, це просто міжнародне військове співробітництво, у якому, до речі, бере участь і Росія. До цього три склади Верховної Ради, і ми в тому числі, не висловлювали сумнівів при затвердженні пропонованих планів, та й самої ідеології цих навчань. Тепер ви пропонуєте узятися за їхній зрив. Де логіка?
– Не бачу нічого нелогічного, – парирував Олексій Сергійович, подумавши про себе, що вони, найвірогідніше, набивають ціну навіть при очевидній для себе політичній вигоді від серії акцій, – часи міняються, міняється й ставлення до певних заходів. Учора це були просто спільні навчання, можливість відпрацьовувати якісь локальні завдання військового характеру. А сьогодні, коли керівництво вашої країни взяло курс на вступ у НАТО й, виходить, на розрив з Росією, це вже частина стратегічного політичного задуму. І з боку НАТО політичний задум полягає не в чому іншому, як у закріпленні своїх військово-політичних позицій на території України.
– Якими конкретними адміністративними й інформаційними ресурсами ви володієте? – поцікавилась Ганна Георгіївна.
– В унісон вашій політичній силі працюватиме ряд політиків, політологів, експертів. Я міг би зараз подати імена й назви, але думаю, що цього не варто робити. Досить взяти до уваги: на вас зроблена ставка, вас збираються солідно підтримати. На вас буде працювати армія журналістів і політологів. Це означає, що всі заяви будуть широко розходитися по засобах масової інформації, в тому числі на території України.
– Особисто мене бентежить у цій справі те, що в ході подібних міжнародних навчань вдосконалюється й ремонтується полігонна інфраструктура на території України. Людині, що живе державними інтересами, зрозуміло, що міжнародна військово-технічна допомога для України досить доречна, – знову вклинився хрипкий голос Сороковича.
Ой-ой-о! Видаєте себе за патріотів, а самі вже готові заради політичної кар’єри не те що Україну, власні душі дияволові продати! Ну чи не лицеміри?! – усередині в Олексія Сергійовича все заклекотіло від цієї фальші. Гпразд, подивимося на вас далі. Він повільно видихнув повітря з легенів і почав дуже спокійно роз’яснював вигоди від участі в цьому проекті.
– У найвищих ешелонах російської влади переконані, – і я цілком позділяю цю думку, – що втрати від згортання співробітництва з Росією обернуться більшими збитками, ніж ті крихти допомоги, які готові кинути Україні американці. Ще трохи, і вони за допомогу почнуть виторговувати розміщення своєї військової бази на території України. Не грайтеся в сліпих, подивіться, що діється в державах, які недавно стали членами Північноатлантичного альянсу, – закінчив він. Видно було, що його слухає тільки Сорокович. Ганна Георгіївна дивилася ніби крізь нього, і він відчував, як усередині її киплять пристрасті – важка внутрішня боротьба, протиборство якихось тільки їй зрозумілих аргументів. Нарешті її очі визволились з полону напівзаплющених припухлих повік і спалахнули злим вогнем. Здається, вона вловила свою роль. У якийсь момент вона скидалася на ріку, що вийшла з берегів, але невдовзі знову була у своєму руслі.
– Як вам бачиться конкретна схема дій по зриву навчань? – запитала вона майже незацікавлено.
Олексій Сергійович розкрив рот, як раптом у неї задзвонив стільниковий телефон.
– Андрію Богдановичу, поговори заради Бога, – вона сунула блискучий телефон у руку партнера, що покірно, як дитина, вийшов з переговірної.
Олексій Сергійович змішався, але Ганна Георгіївна підбадьорливим жестом запросила його продовжити розмову. Він подумав, що, може, це удача.
– За нашими оперативними даними, до кінця наступного місяця, орієнтовно 27–28 травня, у Феодосію прибуде американський корабель зі зброєю, військовою та будівельною технікою. Від вас вимагається зчинити суспільно-політичний галас, перекрити дорогу американським солдатам, заявити, що цей вантаж призначений не для проведення навчань «Сі Бриз», а для спритного закріплення на суходолі, тобто насправді будівництва військової бази. Залізним аргументом є те, що раніше навчання завжди проводилися на морі й не потребували ніяких споруд на суходолі. Потрібні бійки, масові заворушення. Ми ж забезпечимо дуже

« 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 »

Останні події

24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса
12.04.2025|09:00
IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
06.04.2025|20:35
Збагнути «незбагненну незбагнеж»
05.04.2025|10:06
Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
05.04.2025|10:01
Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
05.04.2025|09:56
Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію


Партнери